- Як пошуковики бачать багатомовні сайти
- Як може бути реалізована мультимовність сайту
- Атрибут hreflang для правильної індексації мовних версій
- Технічні сигнали для пошуковиків
- Як адаптувати контент під різні локальні ринки
- Технічна оптимізація мультимовності
- Аналітика і моніторинг багатомовного сайту
До 2014 року для більшості українських сайтів було цілком звично, що ресурс існував лише російською мовою. Саме вона забезпечувала трафік, визначала структуру сторінок і роками не сприймалася як фактор ризику — ані для бізнесу, ані для SEO. Після 2014 року, а особливо після повномасштабного вторгнення у 2022-му, мовна картина почала змінюватися. Українську версію почали додавати масово, але російську при цьому часто не прибирали: вона була вбудована в архітектуру сайту, мала великий обсяг контенту й усе ще приводила користувачів із пошуку.
Паралельно частина бізнесів почала працювати з іноземними ринками. З’явилися англомовні версії сайтів, а згодом — і сторінки іншими європейськими мовами. У підсумку багатомовність для українських проєктів перестала бути окремою опцією чи експериментом: вона стала звичайним робочим станом для комерційних і контентних сайтів.
Втім, більшість таких ресурсів ніколи не планувалися як мультимовні. Нові мови додавалися поступово, у різні роки й під різні задачі — без цілісного підходу до SEO. Саме тому у 2026 році питання багатомовності вже зводиться не до вибору мов, а до того, як саме пошукові системи інтерпретують ці версії: які сторінки вони індексують, що вважають основними, а що — дублікатами.
У цьому контексті SEO для мультимовних сайтів давно вийшло за межі простого перекладу. Йдеться про структуру сайту, сигнали для пошукових систем, розподіл трафіку між мовами й про те, як ресурс виглядає у видачі для різних регіонів і запитів.
Цей запит підкріплюється не лише технічними аргументами, а й практикою. За даними «Суспільного», лише в Чернігові за 2024 рік зафіксували 525 звернень, пов’язаних із мовним питанням. «Детектор медіа» також зазначає, що найчастіше мовному уповноваженому скаржаться саме на відсутність української версії сайту.
При цьому потреба працювати з кількома мовами не зводиться лише до українського ринку. Для бізнесів, які виходять у кілька країн або працюють з міжнародною аудиторією, локалізація — це спосіб говорити з користувачем його мовою. Не лише в сенсі простого перекладу тексту, а з оглядом на ментальність, контекст і сприйняття. Наприклад, дослідження рекламних кампаній в Індії показують, що використання регіональних мов напряму впливає на довіру до бренду та залученість аудиторії. Подібну роль локалізація відіграє і в цифрових продуктах — вона скорочує дистанцію між сайтом і користувачем.
З погляду SEO це додає ще один рівень складності. Важливо розуміти, як саме пошукові системи співвідносять багатомовні сторінки між собою: який контент вони вважають релевантним для різних мовних запитів і як це відображається на загальній видимості сайту. Окреме питання — лінкбілдинг: яку мовну версію просувати, як розподіляється вага між сторінками і чи не виникає конкуренція між ними у видачі.
У своїх гайдлайнах Google прямо вказує, що наявність кількох мовних версій краще позначати явно. Хоча пошукові боти здатні проіндексувати такі сторінки й самостійно, на практиці це часто відбувається повільніше або менш передбачувано.
Як пошуковики бачать багатомовні сайти
Google та Bing розрізняють мову та регіон, до якого належить користувач. Найпростіший приклад — британська та американська англійська відповідають різним аудиторіям. Причому боти аналізують і технічні дані, які їм надали (якщо ми явно повідомили в налаштуваннях сайту через hreflang та sitemap тощо), і контекст — мова основного пошуку користувача, мова браузера і системи, регіон, з якого надійшов запит тощо.
Google і Bing аналізують:
- лінгвістику (словник, синтаксис тексту);
- HTML-атрибут lang (допоміжний, але не визначальний);
- внутрішні та зовнішні посилання;
- анкор-тексти;
- вміст, доступний без JavaScript.
Тут є і нюанси, з якими ви можете стикнутися, а можете і ні. Ось, наприклад, в дослідженні Ahrefs, де розглядається досвід компаній, що отримали понад 50% трафіку з мовних версій, є випадки, про які можна одразу й не подумати. Зокрема, якщо ми говоримо про США і аудиторію там, то мова, на яку логічним видається таргетуватися, має ніби бути англійська. Проте, наприклад, іспаномовне ком’юніті у США доволі велике, і якщо послуга орієнтована на них, мова і регіон таргетингу можуть не збігатися, і це буде дуже успішною стратегією. Також там описуються інші цікаві випадки неспівпадіння — коли компанія має послуги, що таргетуються на іспаномовних по світу, які хочуть мігрувати в США, або англомовних експатів чи любителів подорожувати за кордон надовго.
Ключовим маркером, що вказує на мовні версії однієї і тої самої сторінки буде hreflang, до якого ми повернемося трохи нижче. Це — атрибут, який допомагає пошуковикам зорієнтуватися і правильно оцінити вміст сайту з погляду наявності мовних версій. Також він допомагає вказати і на регіон, для якого розрахована сторінка. Правильне прописування hreflang дозволяє вірно розподілити трафік. Але так само важливо, щоб контент, ключові слова та інші елементи сайту були коректно оптимізовані і для користувачів, і для пошукових систем. Треба пам’ятати, що пошуковики аналізують усе в комплексі. І якщо поведінка користувачів буде такою, що показує невдоволення, сторінка впаде у видачі теж.
Читайте також: Як Google враховує посилання з багатомовних версій сайту: разом чи окремо
Як може бути реалізована мультимовність сайту
Існує кілька варіантів. Найскладніший з них для нормальної індексації — динамічний, коли сторінка одна, а мову змінює скрипт. Найкраще, якщо кожна мовна версія має свій власний URL. Бажано сформувати його так, аби він був зрозумілий людині. Посилання також мають бути однотипні, сформовані однаковим чином.
Окремі домени
Іноді, якщо гроші дозволяють, компанія може робити повні дзеркала, тобто окремі домени для кожної мовної версії. Це непогано, бо користувачі звикли бачити свій національний домен верхнього рівня (fr, uk тощо), і будуть одразу відчувати певну довіру. Тут можна також використати окремий дизайн, більш розповсюджені в конкретній країні платіжні інструменти, все розробити під регіон.
Пара прикладів. Ось сайт Domino’s Pizza в Україні.
А це — їхній же сайт в США, і довелося використати VPN, щоб зайти туди з України і зробити цей скрін.
Інші знижки, трохи відрізняється меню, і звісно ж, інша валюта.
А ось мережа SPAR у Британії має зокрема розділ «Deli», через популярність індійської кухні, ймовірно.
Вони ж в Україні — інший дизайн, інші продукти, інша логіка на головній сторінці.
Проте тут йдеться уже не про просування мультимовного сайту, а про просування окремих сайтів різними мовами: окремі сайти будуть використовувати власну стратегію, мати окрему репутацію і пошукову вагу.
Для такого просування треба мати ресурси не на один, а на кілька сайтів — утримання, поповнення контенту, SEO, соцмережі.
В яких випадках це має сенс:
- коли юридичні регуляції на регіональному ринку вимагають купити хостинг під такий сайт окремо, щоб зареєструвати філію бізнесу в країні;
- коли мова дорівнює країні (наприклад, угорська мова переважно побутує в Угорщині, і окремий домен підвищить довіру, а також буде простішим для місцевих);
- дуже конкурентне місцеве SEO, так що пробитися з основного сайту з міжнародним доменом верхнього рівня у цю видачу просто неможливо;
- коли компанія дуже ретельно локалізується на регіональному ринку — окремі команди, айдентика, окремі рекламні меседжі для цього регіону чи мовної групи, певні відмінності в асортименті.
Часом окремий сайт дозволяє краще просунутися у регіональних пошуковиках — наприклад, це стосується Китаю.
Читайте також: SEO на мінімалках — що власник сайту може зробити самостійно для просування сайту без залучення спеціалістів
Окремі субдомени
Посилання може, наприклад, мати вигляд uk.example.com, тобто мультимовність має бути реалізована через субдомени. Це — приклад Yahoo. Існує fr.yahoo.com, hk.yahoo.com — він для Гонконгу, виглядає отак:
Це зручно, бо субдомени дозволяють чітко розділяти мовні та регіональні версії сайту на рівні структури. Кожен субдомен може бути зареєстрований у Google Search Console як окрема власність, що спрощує аналіз даних і управління SEO для різних ринків. Мінус полягає в тому, що субдомени, згідно з твердженням експертів, мають набирати пошукову вагу самостійно, тому що рахуються пошуковиками як різні сайти. Наприклад, ви можете прочитати про це дослідження на сайті SEOptimer та ще одне — у фаховому виданні Search Engine Journal.
У субдоменів можуть бути навіть власні системи керування контентом, і підтримувати їх треба теж окремо, тож це все ще дорожчий спосіб реалізації мультимовності.
Втім є випадки, коли мати субдомени оптимально:
- кожен субдомен можна зареєструвати в Google Search Console як окрему власність, тоді як папки завжди належать до однієї власності;
- якщо зберігається велика різниця в контенті для кожної країни/мови, треба просувати локальні меседжі, робити окреме SEO, та ще й окремими командами. Це має сенс, зокрема, якщо в різних країнах пропонується різний асортимент чи послуги;
- коли на різних субдоменах розташовують мікробренди, що належать до великого об’єднання, але все ж просуваються окремо.
Ще раз звертаємо увагу на важливий момент: Google розглядає субдомени як окремі сайти, тому й просування кожного з них відбувається фактично незалежно.
Окремі папки
Найрозповсюдженіший і найдешевший варіант реалізації мультимовності сайту — окремі папки для кожної мовної версії. Наприклад, URL може мати вигляд example.com/uk/.
Хто так робить, попри доволі різний контент? Наприклад, McDonald’s — у цьому випадку йдеться радше про регіональну локалізацію через папки, а не лише про переклад.
Ось так вони виглядають для України:
А так — для Великобританії:
Також це відносно дешевий і простий з точки зору просування метод: ви працюєте з одним сайтом, а вага сторінок у межах домену частково перерозподіляється між мовними версіями.
Технічно йдеться про один сайт з різними директоріями, підтримувати і розвивати його треба як один сайт, проте різні мовні версії, якщо все влаштовано вірно, будуть демонструватися користувачам з запитами різними мовами.
Треба одразу сказати, що і у цього способу є недоліки — зокрема в разі чого під санкції пошукових систем буде підпадати весь сайт з папками і підпапками. До того ж, якщо йдеться про локальні ринки, де користувачі звикли бачити свої локальні домени, ймовірно, довіра буде меншою.
Проте і переваг у такого способу багато: ви розвиваєте один сайт, він набирає спільну вагу, яка передається і окремим сторінкам. Водночас ви отримуєте переваги розмови з тою чи іншою аудиторією її мовою.
Трохи нашого власного досвіду: ось російська версія cityhost.ua, яка була початковою. А це — її показники в Google
Зараз ми не просуваємо російську версію сайту, проте вона накопичила певну вагу за багато років, і її позиції досі високі.
А ось українська версія:
Як бачите, різниця не дуже велика. Суттєве просідання зазвичай відбувається тоді, коли припиняється робота з усіма мовними версіями сайту.
Розберемося, як зробити, щоб пошуковики бачили все вірно.
Суть в тому, що вони мають розуміти: сторінки з ідентичним вмістом, але різними мовами, мають сприйматися пошуковими системами як переклади, а не як дублі, за умови коректної технічної реалізації. Тоді пошук буде працювати коректно і не просідатиме.
Атрибут hreflang для правильної індексації мовних версій
Google стверджує, що визначає мову сторінок самостійно, причому спирається на суму факторів, зокрема на контекст, пошукові запити, що приводять на сторінку тощо. Втім він враховує hreflang як додатковий сигнал, що допомагає коректніше визначати мовну версію сторінки у пошуковій видачі.
Згодом коректна пошукова видача позитивно впливає на ефективність сайту в пошуку, зокрема зменшуючи ситуації, коли користувач одразу залишає сторінку через невідповідну мову.
Google має детальні гайди щодо того, як вірно робити мовні версії. Якщо коротко:
- сторінки мають посилатися одна на одну, інакше тег може бути не врахований. Це захист від ситуації, коли сторонній сайт міг би «приписати себе» альтернативною версією вашої сторінки;
- альтернативні посилання мають бути повністю вказані, включно з протоколом (http/https);
- Якщо важко забезпечити взаємні посилання для всіх мовних версій, допускається, що частина сторінок не матиме повного комплекту. Google може враховувати ті мовні версії, які коректно пов’язані між собою, навіть якщо не всі сторінки мають повний комплект альтернатив. Але на практиці рекомендується пов’язувати нові мовні версії з наявними, щоб пошуковим системам було простіше зрозуміти взаємозв’язок між сторінками. Наприклад, якщо сайт спочатку був французьким (.fr), то нові іспаномовні сторінки (.mx, .es) доцільно двосторонньо пов’язувати з наявними версіями сайту, зокрема з .fr, а не лише між собою.
Нарешті, має бути додана сторінка для користувачів, які не підпадають під жодну регіональну або мовну видачу, так звана сторінка-перехоплювач. Це може виглядати так:
<link rel="alternate" href="https://example.com/" hreflang="x-default" />
Технічні сигнали для пошуковиків
Окрім hreflang, пошуковики враховують інші так звані сигнали, щоб у комплексі скласти собі інформацію про сторінку.
Потрібно врахувати:
- canonical сторінок. Атрибут rel=canonical не має використовуватися для мовних версій сторінок. Для зв’язку між мовами ми використовуємо hreflang, а canonical кожної сторінки має вказувати на неї саму. Якщо, наприклад, поставити canonical з англійської сторінки на французьку, Google проіндексує лише французьку версію, а англійська зникне з видачі;
- XML-sitemap із мовними варіантами. XML-карта може містити кілька мовних версій однієї сторінки. Особливо це важливо для великого сайту, щоб інформація пошуковиків швидше оновлювалася.
- robots.txt. Тут треба перевірити, що пошуковики мають доступ до всіх мовних версій, і що немає заборони на індексацію сторінок різними мовами, інакше вони пропадуть з видачі. Наприклад, блокування /fr/ чи fr.example.com зробить усю французьку версію невидимою.
Як адаптувати контент під різні локальні ринки
Нам, що живуть у складний період історії, не треба пояснювати, як багато значить для користувачів локальний контекст. Навіть дві сторінки російською мовою, створені зараз по різні боки кордону, будуть геть різні.
Для того, щоб сторінки коректно працювали в пошуку, вони мають не просто бути перекладені, а бажано враховувати регіональний контекст, щоб бути зрозумілими та цікавими для місцевих мешканців.
Тобто адаптований переклад виграє у буквального, незалежно від того, виконаний він вручну чи з використанням автоматичних інструментів. Варто перекласти не лише тексти, а також врахувати:
- приклади, контексти, меми, зображення, які можуть мати геть інше значення в іншому мовному середовищі;
- культурні традиції, позитивні та негативні символи, табу і навіть недоречні співзвучності у назві брендів, марок чи моделей. Наприклад, для ринку колишнього СНД марку автомобіля Chevrolet Kalos переклали як Aveo — здогадайтеся чому;
- місцеву валюту, час, метричну систему, якщо є відмінності від вашої тощо;
- метадані, вони теж мають бути перекладені;
- локальні ключові слова.
Контент має бути якісно оптимізований щодо SEO і пошукових запитів кожною мовою. Тобто бажано кожного разу робити цю роботу, не економлячи на ній час. Зібрати кожною мовою своє семантичне ядро, подивитися, що більше шукають носії мови, як вони це називають тощо.
Читайте також: Відмовляємося від російського напрямку: як переорієнтувати бізнес на захід
Технічна оптимізація мультимовності
По-перше, бажано мати перемикач мов, щоб користувач міг обрати мову самостійно, а не лише отримував видачу від Google. Втім зазвичай при реалізації мультимовності про це не забувають.
До того ж, якщо йдеться про різні регіони, треба подбати, щоб у всіх користувачів по світу сайт підвантажувався однаково швидко. Часом для цього варто підключити CDN (Content Delivery Network) — мережу розподілених серверів, що працюють по всьому світу. Вони зберігають кеш статичного контенту таким чином, щоб скрипти, зображення, стилі були ближчими до користувача, тому це дозволяє вантажити сайти набагато швидше, звідки б користувач не підключався. Швидкість до того ж дає бонус для SEO.
Варто розглянути використання CDN, якщо ви просуваєтеся одразу на кількох континентах, якщо ваші користувачі знаходяться на значній відстані одне від одного, а просуваєте ви один сайт і для Японії, і для Ісландії з різними папками для різних мов/регіонів. Якщо йдеться, наприклад, лише про просування європейського бренду в Європі, можливо, вам досить буде просто захостити сайт там, де живуть ваші користувачі, у Варшаві чи Києві. З іншого боку, CDN дає дуже швидке завантаження, а це — бонус для SEO в будь-якому разі.
Нарешті, сайт має бути обов’язково адаптований для мобільного перегляду.
Аналітика і моніторинг багатомовного сайту
Щоб мультимовний сайт працював ефективно, його потрібно не лише налаштувати, а й постійно контролювати — чи немає технічних збоїв, чи бачить пошуковик усі мовні сторінки.
Технічний моніторинг
Сервіси, такі як Screaming Frog, Netpeak дозволяють перевіряти, чи коректно працює атрибут hreflang, чи правильно вказані коди мов та регіонів, чи немає «битих» посилань і непрацюючих сторінок, які віддають помилку 400 або 500, взаємні посилання між сторінками різними мовами, чи є помилки в sitemap.xml та robots.txt тощо. Додатково ці сервіси можуть інтегруватися з Google Analytics або Google Search Console, використовуючи їхні дані для аналізу.
Моніторинг сайту в Google Search Console
У Google Search Console сайт можна додати як Domain property — тип власності, який охоплює доменне ім’я і всі його піддомени, незалежно від протоколу (http/https) та варіанта www/non-www. За потреби така власність також включатиме мовні версії, якщо вони винесені на піддомени. У цьому випадку в Search Console видно повну картину даних по всьому ресурсу.
Для додавання такої власності необхідно підтвердити права через DNS-запис у реєстратора, що підтверджує контроль над доменом на рівні всієї зони.
Цей варіант доцільно обирати:
- для великих багатомовних сайтів, де мовні версії винесені в піддомени;
- у разі використання різних протоколів і варіантів www/non-www;
- якщо важливо збирати всю аналітику в межах однієї власності.
З іншого боку, можна додавати власність з префіксом. Тоді одна власність буде охоплювати лише один шлях. Наприклад, одна власність — https://example.com/de/. Тоді можна аналізувати власності окремо. Підтвердження власності з префіксом відбувається простіше, через Google analytics, HTML-теги, або так само, як звичайна власність, тобто через запис у реєстратора. Її варто обрати, якщо:
- різні мовні версії адмініструють різні команди, і тому зручніше моніторити аналітику окремо;
- використовується один домен з підкаталогами для мовних версій (тобто те, що буде у більшості випадків, і що найдешевше реалізувати).
Після підтвердження власності Google Search Console дає вам:
- дані про трафік і пошукові запити з розподілом за країнами;
- дані про індексацію (чи всі мовні версії потрапили в Google);
- технічну діагностику (hreflang, canonical, швидкість, мобільна оптимізація);
- аналітику посилань (хто і звідки лінкує).
Чому ми використовуємо і Google Search Console, і Screaming Frog або Netpeak? Бо Google Search console дає нам так званий офіційний погляд Google на наш сайт, а додаткові сервіси наче проходять його очима пошукового бота і знаходять помилки.
Google Analytics 4
GA4 дозволяє відстежувати, як користувачі взаємодіють із різними мовними версіями сайту, за умови коректно налаштованої структури URL або аналітики. Це дозволяє додатково зрозуміти, наскільки вдалою була наша локалізація, чи цінна вона для користувачів.
Можна сегментувати всю статистику за мовною версією і дивитися, яка з версій приносить користувачів, чи не погіршилися показники взаємодії для конкретної мовної сторінки, наскільки довго читають сторінки тощо. Таким чином можна оцінювати ключові показники:
- конверсії;
- трафік;
- показники взаємодії та залученості.
Це дозволяє думати про те, чи не потрібне доопрацювання локалізації, чи не треба додатково розвивати мовну версію, щось змінювати, консультуватися. Можна додавати сегменти за географією і дивитися на те, чи дійсно в регіоні, на який ви розраховуєте читають мовну версію, яка передбачається для цього регіону, чи чомусь віддають перевагу, наприклад, англійським сторінкам.
Читайте також: Google Analytics 4 для початківців: що таке GA4 та як ним користуватися
Відстеження пошукових позицій
Тут так само можна використовувати різні сервіси — Ahrefs, Semrash. Суть в тому, що ви створюєте проекти для доменів і каталогів окремо. І дивитеся, які позиції потрібних ключових слів різними мовами в різних країнах. Ви можете додати регіональний Google — Google.de (Німеччина), Google.fr (Франція), Google.ca (Канада), Google.com.mx (Мексика) і дивитися на позиції ключових слів у конкретних регіонах.
Це дозволяє побачити, як працює просування, чи не плутає пошуковик мовні версії, а також чи правильно демонструються ваші сторінки відповідно прописаної мови та регіону. Наприклад, замість Франції сторінка може частіше показуватися у Канаді, де побутує французька мова, але вам це може бути як потрібно, так і ні.
Моніторити ситуацію варто на регулярній основі, наприклад, щомісяця.
Таким чином, робити SEO багатомовним — дещо складніше, ніж просто додати переклад. На цьому може бути побудована ціла стратегія, якщо підходити до цього ретельно, то можна отримати непогані результати.
Так само ця стратегія не вичерпується просто прописаним hreflang. Як і завжди, для пошуковиків важливо, щоб сайт був швидкий, добре оптимізований і наповнений якісним контентом. Якщо він корисний людям, щось дає їм, позиції будуть зростати. Мова — це часто теж додаткова цінність, яка робить перебування на сайті комфортнішим, вибудовує довіру до нього, дозволяє людям почуватися так, наче вони прийшли у своє середовище, і можуть розраховувати бути почутими і отримати саме ту інформацію, яка їм потрібна.
