У травні 2024 року була припинена реєстрація доменів у п’яти зросійщених регіональних доменних зонах — Чернігова, Чернівців, Хмельницького, Кропивницького та Рівного. Це — один із кроків з дерусифікації доменної системи, яка увійшла у свою активну фазу після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Якщо ж озиратися на всі події, які були передумовою для цього рішення, то вони сягають аж 1993 року, коли були створені всі регіональні доменні зони. З того часу відбулося багато процесів та змін, про які варто розповісти.
Ця стаття написана на основі інтерв’ю із засновником ТОВ «Хостмайстер» Дмитром Кохманюком, який є адміністратором національного домену UA з 1995 року.
Перші регіональні доменні зони створювалися у 1993 році, через місяць після запуску національної доменної зони UA. Тоді назви для них прописав поточний технічний адміністратор — фактично вони отримали рандомні імена. Частина з них мала україномовне написання (ternopil.ua, lviv.ua), а частина — російськомовне (kiev.ua, kharkov.ua).
Доволі швидко виявилося, що така система має свої недоліки: домени з назвою найбільшого міста не покривали весь регіон, не було достатньо мовних альтернатив для користувачів.
Тому виникла ідея впровадження дволітерних доменів — максимально нейтральних і з мовної, і з територіальної точок зору. У 1997 році були запущені дволітерні доменні зони — для Рівного це була rv.ua, для Луцька lt.ua, і так для більшості обласних центрів.
— Існує історичний сайт на домені nic.net.ua, який я створював ще на початку існування «Хостмайстра», — розповідає Дмитро Кохманюк. — З тих пір сайт не оновлювався, але я його підтримую, адже там збережено багато важливих даних. Зокрема, варто прочитати ось цей документ*, щоб дізнатися, як створювалися дволітерні доменні зони другого рівня.
*Перегляд сайту може не підтримуватися деякими браузерами, такими як Safari. Якщо сайт відкривається з помилками, спробуйте інший браузер.
Згодом стало зрозуміло, що в системі все ще не враховані всі права користувачів: чому, наприклад, мешканець Львова може зареєструвати повний україномовний домен, а мешканець Києва або Харкова — ні? Щоб врівноважити права всіх жителів країни, постала необхідність створити україномовні доменні зони для тих регіонів, де їх немає.
Тож 26 грудня 2007 року були зарезервовані нові доменні зони, в яких назви міст транслітеровані з української мови. Першим у той же рік був делегований kharkiv.ua, всі інші впроваджувалися поступово і загалом процес розтягся на 17 років. Останні доменні зони zakarpattia.ua та uzhhorod.ua були делеговані та відкрили реєстрацію для користувачів 1 лютого 2024 року.
Невелика довідка:
-
Зарезервована доменна зона — створена технічно, але ще не відкрита для реєстрації доменів користувачами.
-
Делегована доменна зона — відкрита для реєстрації доменів користувачами.
Особливої актуальності дерусифікація набула у 2022 році після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Вже у червні хостинг-провайдер та реєстратор Cityhost.ua оголосив про запровадження ініціативи з дерусифікації доменів. В рамках ініціативи компанія повністю припинила реєстрацію нових зросійщених доменів та запровадила знижки на всі домени з правильною транслітерацією. Крім цього, CEO Cityhost.ua Олег Рівтін публічно звернувся до колег-реєстраторів та адміністраторів українських доменних зон із закликом доєднуватися до ініціативи та працювати над популяризацією доменів з транслітерацією, що базується на українських назвах міст. Пізніше ініціатива переросла у спільну акцію 28 українських реєстраторів за підтримки адміністратора доменної зони UA та стала рушійною силою у процесі дерусифікації українських доменів.
Читайте також: ТОП-5 українських доменів для сайту
За останні роки відбулося багато подій — адміністратори та реєстратори популяризували домени через рекламу та флешмоби, створювали інструкції з легкого переходу на правильні імена, був завершений процес делегування всіх україномовних доменних зон, які досі лишалися в резерві.
Одночасно з тим постало питання доцільності існування в українській доменній системі імен, у яких і досі зафіксована російськомовна транслітерація назв міст — це при тому, що росія намагається нас знищити як державу.
У 2024 році розпочався процес закриття реєстрації в російськомовних доменних зонах. Але в контексті цих подій варто згадати «першу ластівку», яка пролетіла ще в 2023 році — 1 червня була припинена реєстрація в комунізованих доменних зонах dnepropetrovsk.ua і dnipropetrovsk.ua.
Процес припинення реєстрації триває і зараз, але він не означає, що власники вже існуючих російськомовних доменів їх втратять — такі імена будуть обслуговуватися в системі й надалі. Доти, доки це буде потрібно. Але чи будуть повністю закриті русифіковані доменні зони та коли це може статися? Це — одне з тих питань, які ми поставиили Дмитрові Кохманюку.
***
— Як прийшло рішення про закриття реєстрації для русифікованих доменів?
— Я зрозумів, займаючись питанням доменів майже 30 років, що недостатньо дати людям можливість. Потрібно спочатку дати можливість, а потім мотивацію. На жаль, краща мотивація — негативна (наприклад, штрафи). Ми не можемо використовувати такий важіль, адже система доменних імен існує на засадах демократії та вільного вибору. Ми можемо інформувати користувачів, давати їм знижки, проводити акції.
Якщо до 2022 року ми просто давали користувачам альтернативу, і вони самі вирішували, який домен буде у їхнього сайту, то після початку повномасштабного вторгнення стало зрозуміло, що це питання керованого вибору. Я зрозумів, що доки ми дозволяємо створювати нові російськомовні домени, ми тим самим дозволяємо жити ідеї комунізації (чи навіть рекомунізації) України і повернення її до радянського союзу, про що так мріє росія.
У 2022-2024 році було завершене створення альтернативи для русифікованих доменів, і тоді я ухвалив для себе рішення, що всі русифіковані доменні зони мають бути закриті для реєстрації. Закриття русифікованих доменів — це мінімальна дія, яка нешкідлива для користувачів і одночасно зупиняє ріст доменів, що не відповідають українській ідентичності. Також у нас був контакт із Мінцифрою — з їхнього боку теж було висловлено побажання, що всі зросійщені зони мають бути закритими.
— Чому вибрали саме ці 5 доменних зон для першого етапу припинення реєстрації?
— Це внутрішнє рішення ухвалювалося групою адміністраторів, вирішальним фактором стала ініціатива локальних адміністраторів конкретних доменних зон.
Головними критеріями вибору зон для припинення реєстрації стали популярність (точніше — непопулярність) та розмір доменної зони — наприклад, закриття таких великих зон, як Київ, Харків та Одеса, могло викликати занепокоєння користувачів. Тому вибрали найменші доменні зони, адміністратори яких також були готові до цього. Основними принципами дерусифікації стали повільність і лагідність.
Зараз ми маємо 15 доменних зон, у яких потрібно припинити реєстрацію. 5 із них уже закриті — це chernigov.ua, chernovtsy.ua, khmelnitskiy.ua, kirovograd.ua, rovno.ua.
До початку наступного року плануємо припинити реєстрацію в ще кількох доменних зонах. Нині ми ще не маємо консенсусу щодо зон Києва, Одеси і Харкова.
Читайте також: UA-DRP – як відстояти своє право на домен
— Наскільки складна процедура припинення реєстрації в доменній зоні, як довго триває підготовка до цього кроку?
— Цей процес складається з трьох частин — суспільна дискусія та створення правил гри, адміністративна частина, яка передбачає внесення змін у регламенти, і остання — технологічна. Значною частиною процесу була суспільна дискусія, адже нашою важливою задачею було збереження прав людей на старі домени. Основна робота полягала в розробці регламентів та ухваленні термінів впровадження наших рішень. І сама технічна процедура закриття займає найменше часу. Вона зовсім нескладна — потрібно просто заборонити для доменної зони процедуру створення нових доменів.
— Чому дволітерні доменні зони запрацювали всі одразу, а нові україномовні домени впроваджувалися поступово протягом 17 років?
— Делегування кожної доменної зони було ініційоване місцевою спільнотою, реєстраторами та адміністраторами. Коли надходив запит на необхідність такого домену, ми його делегували. Під час створення кожної нової доменної зони відбувалася процедура суспільної дискусії. Не було такого, щоб хтось одноосібно вирішував, чи потрібен новий домен і яким він має бути.
У 2022 році я поставив собі неформальну мету — запустити всі україномовні доменні зони, які ще лишалися в резерві. Ця мета була досягнута у 2024 році — в резерві не залишилося зон з українською транслітерацією назви міста — крім krym.ua та sevastopol.ua (кримські домени зараз реєструються дуже мало) та sicheslav.ua (яка створювалася в очікуванні перейменування міста Дніпро).
— Що таке принцип дзеркальності та для чого він потрібен?
— Ми запровадили принцип дзеркальності для пар, які складаються зі старого російськомовного та нового україномовного домена. Наприклад, kiev.ua — kyiv.ua, kharkov.ua — kharkiv.ua. Їх може зареєструвати тільки одна людина і тільки в одного реєстратора.
Дзеркальність створена як можливість для власників старих російськомовних доменів перенести свій сайт на новий україномовний домен. Це можна зробити за допомогою редиректу або іншими способами, щоб не втрачати трафік після українізації адреси сайту. Для допомоги користувачам Cityhost.ua створив докладну інструкцію з перенесення сайту на новий домен.
— Чи можливо, що російськомовні доменні зони будуть повністю закриті в майбутньому, і чи існує така процедура? Наскільки мені відомо, у світі дуже мало прикладів повного видалення доменної зони.
— Так, якщо дивитися на світову практику, то існує дуже мало прикладів видалення доменних зон, які до того працювали, і в яких відбувалися реєстрації. Їхнє видалення супроводжувалося зникненням самої країни або її перейменуванням. Наприклад, це домен Чехословаччини .cs, який був закритий у 1995 році у зв’язку з розпадом країни на Чехію та Словаччину, та домен Югославії .yu, який припинив своє існування у 2010 році через розпад федерації та утворення кількох країн. Також варто згадати доменну зону Заїру .zr, яку після перейменування країни на Демократичну республіку Конго поступово замінили на .cd, а саму зону видалили у 2001 році. От і все, лише три працюючих доменних зони були видалені за всю історію.
Ще є цілий ряд доменних зон, які були зарезервовані, але так і не почали роботу. Існують і такі, що не закриті, хоча країни не існує — наприклад, це .su (СРСР), про закриття якої домовилися, але якось про це забули і використовують досі. Або домен країни Свазіленд .sz — новоутворена на її місці держава Есватіні так і продовжує використовувати стару доменну зону.
Але найбільше близький до нашої поточної ситуації доменна зона Великобританії .gb — у зв'язку з поширенням паралельного домена .uk (United Kingdom), який зараз став основним, зону .gb закрили для реєстрації, але існуючі в ній імена продовжують працювати і далі.
Читайте також: Цікаві факти про національні домени країн світу
Отже, практика видалення доменних зон є, але питання в тому, чи маємо ми достатньо підстав і прав для того, щоб видаляти русифіковані зони для міст. Щоб видалити, умовно, зону kharkov.ua, потрібно щоб в ній не було доменів — а їх там зараз 1300. У зоні kiev.ua понад 27 тисяч доменів. Видалити такі зони — це як відрізати гілку живого дерева.
Якщо говорити про досвід інших країн, то у них зараз більше розповсюджене таке явище як «пласка зона» — тобто тільки один національний домен, без регіональних. Ми могли би придивитися до цієї практики, але через те, що регіональні домени працювали так довго, створення пласкої зони UA зараз неможливе. Розпорошення доменів по регіональних зонах спричинене ще і тим, що у нас, на відміну від багатьох країн, зареєструвати домен UA можна тільки за наявності торговельної марки. Я впевнений, якби не було цього обмеження, користувачі б охоче реєстрували саме домен UA, а географічні зони поступово б зменшилися.
Про видалення русифікованих доменних зон ми зможемо поговорити через декілька років — наразі немає ніяких критеріїв, умов та процедур, за якими ми могли б це зробити. Це питання ми будемо вирішувати пізніше, коли для нього визріє соціальний запит.
Читайте також: Як правильно зареєструвати торговельну марку, щоб отримати домен UA
***
По слідах цієї розмови ми сформували коротку хронологічну довідку про всі процеси, які відбувалися в національній доменній зоні UA та залишаємо її тут як пам’ятку.
Список всіх стадій, які переживала українська доменна система:
-
Створення національної доменної зони UA 1 грудня 1992 року.
-
Запуск регіональних доменів у січні 1993 року, через місяць після запуску основного національного домену.
-
Створення нерегіональних доменів на кшталт net.ua, org.ua, com.ua. Цей процес тривав кілька років, і для створення кожного домену була своя нестандартна процедура. Тодішні початкові концепції з того часу дуже змінилися. Наприклад, net.ua спочатку призначався для інтернте-провайдерів, а in.ua означав «індивідуальний», для приватних користувачів.
-
Створення у 1997 році дволітерних регіональних доменних зон, таких як dp.ua (Дніпро), rv.ua (Рівне) тощо.
-
Створення нових україномовних дзеркальних доменів з правильною транслітерацією назви міста. Всі нові домени були зарезервовані 26 грудня 2007 року, але делегувалися почергово протягом 17 років. Цей етап тривав з 2007 року, коли був делегований домен kharkiv.ua, і завершився 1 лютого 2024 року, коли розпочали свою роботу домени zakarpattia.ua та uzhhorod.ua.
-
Припинення реєстрації в русифікованих та неактуальних доменних зонах. Цей процес розпочався з доменів dnepropetrovsk.ua і dnipropetrovsk.ua, реєстрація в яких була закрита 1 червня 2023 року, і триває зараз.
Сподобалася стаття? Розкажіть про неї друзям: 
