Говорячи про фейки та дезінформацію, ми в першу чергу думаємо про інформаційну війну, яку розгорнула росія проти України на фоні повномасштабного вторгнення. Дійсно, це основне джерело неправдивої інформації, але не треба забувати також про шахраїв, внутрішньополітичні сварки та інші фактори, які провокують створення фейків. Сьогодні ми будемо говорити про всю дезінформацію загалом, а також про домени, адже саме вони часто можуть стати індикатором у розпізнаванні фейкових сайтів.
Як перевіряти інформацію на фейки?
Підхопити вірус дезінформації можна будь-де — на сайтах новин, у Telegram, Facebook, Viber та будь-яких інших медійних джерелах. Тому давайте спочатку поговоримо про базові правила інформаційної гігієни, важливі в наш час.
Перевірте першоджерело
У кожної інформації є конкретна вихідна точка, звідки вона була розповсюджена. Якщо це стосується державних справ або військових дій — це найчастіше коментарі уповноважених осіб або статті, викладені на державних сайтах.
Якщо ви бачите новину, в якій написано: «Верховна рада затвердила закон, згідно з яким українці платитимуть за повітря», перше, що треба зробити — зайти на офіційний сайт Верховної ради України. Так само існує сайт офісу Президента України, Мінсоцполітики, Міноборони, сайт Збройних сил України, Міносвіти, Міністерства охорони здоров’я та дуже багато інших сайтів, на яких потрібно перевіряти інформацію.
Ще один спосіб знайти першоджерело — взяти абзац із тексту і вставити його в пошуковий рядок. Ви побачите, які сайти опублікували новину першими. Часто буває, що фейку вже десяток років, а люди досі на нього «ведуться».
Не завжди журналісти та блогери розповсюджують фейк свідомо — іноді вони просто не перевіряють сенсаційну новину, щоб якомога швидше опублікувати її. Новинарі часто потрапляють в казуси, беручи новини аби-звідки. Наприклад, сайт жартівливих новин uareview.com неодноразово постачав нашим горе-журналістам матеріали для роздумів.
Перевірте зображення
Буває, що фейк можна вирахувати за зображенням. Для цього потрібно скористатися пошуком Google по картинках. Завантажте в пошук картинку, якою проілюстрована новина, і подивіться, які джерела використовували її раніше. Якщо у новині стверджується, що це свіжа фотографія з місця подій, а вона вже багато разів публікувалася до того… Ви зрозуміли.
Ми взяли для прикладу популярну фотографію американських кораблів, якою ілюструють новини про флот по всьому світу.
Обирайте сайти, варті довіри
Шукайте українські та світові сайти новин, які вже давно існують у своїй галузі та мають певну репутацію. В них працюють кваліфіковані журналісти, які також зацікавлені у своєму професійному іміджі. Тому найкраще черпати інформацію саме з перевірених часом джерел.
Дезінформатори теж про це знають, тому хакери періодично зламують офіційні сайти новин і викладають на них фейкові матеріали. Щоб цього не трапилося, адміністратори та власники веб-ресурсів докладають максимум зусиль для безпеки сайту, зокрема для захисту свого хостинг-акаунту від злому.
Телеграм та Вайбер-канали викладають інформацію оперативно і з вогником, але ви не знаєте, хто сидить по той бік екрану. Здебільшого це непрофесійні блогери, яким важливіше розкрутити канал, ніж давати людям правдиві дані. Так, офіційні новини виходять набагато пізніше — саме через те, що витрачається час на перевірку.
Навіть канали офіційних осіб чи установ можуть дублюватися зі злочинними намірами. Ви навряд зможете дізнатися, звідки взялися ті дублі, бо в месенджерах існують опції приховування місцеположення, номеру телефону та інші налаштування конфіденційності.
Ми не закликаємо відмовлятися від цих джерел інформації — скоріше, просимо ставитися до них з обережністю, оскільки їх складніше перевірити.
До речі, існують спеціальні ресурси для перевірки фейків, наприклад StopFake. Всі найбільш резонансні «вкидання» дезінформації можна знайти на них.
Стежте за рівнем емоційності
Якби створити топ прийомів дезінформаторів, то на перше місце вийшов би «Удар по емоціях». Фейкові новини часто покликані налякати, розгнівати, створити паніку, викликати почуття несправедливості. Професійні журналісти висвітлюють у нейтральному тоні навіть тривожні та неприємні події — це одне із правил об’єктивності.
Якщо ви бачите дуже емоційну новину, повідомлення, пост (а особливо з купою знаків оклику) — велика вірогідність, що це фейк. Перевірте її, або, якщо вона вас не стосується — просто обійдіть стороною.
Це основні правила гігієни, які ви можливо, вже знали. Тепер ми розкажемо професійні тонкощі реєстрації доменів, завдяки яким можна зрозуміти, що за веб-ресурс перед вами.
Про що може розказати доменне ім’я сайту
Домен сайту — це стала величина, його неможливо ні приховати, ні легко змінити. Поглянувши на адресу, ви можете багато зрозуміти про сам сайт.
Наприклад, національний домен .UA першого рівня дозволено реєструвати тільки при наявності відповідної торгової марки, яка охороняється в Україні, причому назва ТМ і домен мають збігатися. Наприклад, hromadske.ua — сайт «Громадського телебачення», яке є громадською організацію та має реєстрацію відповідної домену торговельної марки.
При цьому варто знати, що домени другого рівня, такі як com.ua, net.ua чи міські домени на кшталт ternopil.ua вже не проходять таких серйозних перевірок, і їх може зареєструвати будь-яка приватна особа з будь-якої країни. Навіть у росіян, на жаль, є шляхи обходу блокування, хоча практично всі українські реєстратори заборонили їм доступ до своїх сайтів та відключили від послуг російських клієнтів.
Всі державні установи розміщуються на закритому домені GOV.UA (що означає government). Їх можуть реєструвати виключно організації державного сектору — міністерства, ВР, Кабмін, обласні та районні адміністрації. Такий домен можуть мати і великі українські компанії, які перебуваютьу держвласності, наприклад Укрзалізниця (uz.gov.ua).
Міністерство оборони України має домен mil.gov.ua, Офіс Президента — president.gov.ua, Київська міська державна адміністрація — kyivcity.gov.ua, Мукачівська районна державна адміністрація — mukrayon.gov.ua, Чернігівська міська рада — chernigiv-rada.gov.ua.
Якщо вам пропонують почитати сайт Верховної Ради з якимось іншим доменом — скоріш за все, це фішингова сторінка (шахрайська копія сайту).
При цьому невеликі бюджетні установи, такі як школи чи бібліотеки, вже таких повноважень не мають. Вищі навчальні заклади можуть реєструватися в доменах EDU.UA. Таку адресу можна отримати лише на підставі офіційного листа від ВНЗ, тому розміщені на такому домені сайти є стовідсотково релевантними своїй назві та вмісту.
Не варто серйозно сприймати сайти новин, розміщені на безкоштовних доменах або доменах інших країн. У багатьох держав національні доменні зони відкриті для вільної реєстрації з будь-точки планети, і їх використовують для зовсім сторонніх цілей. Домени цілого ряду країн третього світу взагалі ніяк не контролюються місцевим урядом, і їх активно купують всі бажаючі. Наприклад, домен Самоа .ws часто використовується в росії, а домен Тонга .to — для торрент-трекерів. Як ви розумієте, шахраїв такі домени теж дуже цікавлять.
Ви можете переглянути список національних доменних зон та умови їхньої реєстрації — дізнаєтеся з нього чимало несподіваного та нового для себе.
Хочемо зазначити, що безкоштовний домен чи адреса з іншої країни — це не обов’язково ознака «поганого» сайту. Їх спокійно можна використовувати для блогів, малого бізнесу чи портфоліо. Але якщо веб-ресурс претендує на роль серйозного інформаційного джерела і має подібну адресу — варто задуматися.
Кіберсквотинг як один з інструментів дезінформації
Перевіряючи домен, треба бути уважним. Наприклад, ви звикли читати новини на сайті «Української правди» з адресою pravda.com.ua. Якщо шахраї зареєструють домен ukr-pravda.com.ua, зроблять на ньому такий точно сайт і почнуть розповсюджувати дезінформацію, цього можуть не помітити навіть уважні користувачі. Пам'ятайте: навіть якщо доменне ім'я відрізняється хоча б в одній літері — це вже інший домен, який належить стороннім людям і на якому розміщений інший сайт.
Докладніше про це явище можна прочитати у нашій статті: «Що таке домейнінг і кіберсквотинг».
Перевірка країни походження сайту за доменом та хостингом
Більшість сайтів з України або росії легко ідентифікувати за доменами — у нас часто фігурує розширення .ua, у росіян — .ru.
Але є й міжнародні домени, по яких ти ніяк не вгадаєш, в якій країні розміщений веб-ресурс — .com, .biz, .info, .org тощо. Для перевірки реєстратора доменного імені можна скористатися безкоштовним сервісом Whois. Потрібно ввести ім’я домену без http та розпочати перевірку. Ми обрали для своїх дослідів один український і один російський сайт новин. Звісно, ви можете зрозуміти їхню концепцію, просто відкривши головну сторінку. Але нам цікава саме інформація, яку можна почерпнути з технічних характеристик, адже на сайті можна написати що завгодно, а ось домен завжди скаже правду.
Як бачимо, сайт zaxid.net зареєстрований в Україні, домен видав український реєстратор imena.ua.
Часто в розділі NS-сервери вказані Cloudflare.com. Це американська компанія, яка організувала мережу серверів по всьому світу і створила сервіс, завдяки якому користувачі можуть збільшувати швидкість своїх сайтів та захищатися від DDoS-атак. Платформа просто направляє користувача сайта на найближчий до нього сервер, на якому закешовані статичні елементи сторінок.
Якщо ви бачите таке ім’я серверу — це означає тільки те, що власник сайту користується цим сервісом. До речі, після початку війни Cloudflare відмовилися відключати російських клієнтів, мотивуючи це тим, що «росіянам потрібно більше інтернету, а не менше». Тож вирахувати походження сайту за цим критерієм у нас не вийде. Але все одно ви побачите назву реєстратора, який видав домен сайту.
Тепер дивимося на ura.news — це, безперечно, російський сайт, домен для якого виданий реєстратором RU-CENTER, він же і хостинг-провайдер. А в розділі NS-сервери ми бачимо розширення nic.ru — це домен сайту самого провайдера.
Для кожного домена видача відрізняється, але за нею як мінімум завжди можна зрозуміти, хто видав домен і знайти країну розміщення реєстратора. Якщо ви проскролите вниз, то знайдете ще багато цікавого — аж до міста розташування реєстратора, телефонів та адрес для зворотнього зв’язку.
Наприклад, ось так виглядає інформація про реєстратора домену focus.ua, який називається ua.drs. Всі контакти з приставкою abuse призначені для скарг, які можуть надсилати користувачі, якщо вважають, що сайт займається неправочинною діяльністю — наприклад, розповсюджує дезінформацію.
Можливість для надсилання скарг є і в Cityhost — ми їх приймаємо через усі доступні канали, зокрема через техпідтримку. Якщо ви бачите, що на нашому хостингу або домені розміщений сайт, який розповсюджує фейки — пишіть нам. Після ретельної перевірки ми вручну блокуємо сайти, які займаються шахрайською діяльністю, дезінформацією або підтримують російську агресію в Україні.
Сподобалася стаття? Розкажіть про неї друзям: 
