- 1990 рік. Перше підключення ще через москву
- 1992 рік. Україна отримала власний домен
- 1993 рік. Власний канал до світової мережі
- 2000 рік. Український трафік отримав коротший шлях
- 2001 рік. Адміністрування .UA отримало постійну основу
- 2013 рік. Поява домену українською мовою
- 2022 рік. Почалася активна дерусифікація доменів
- 2022-2023 роки. Менше зв’язків із росією, більше — зі світом
До Дня Незалежності України ми вирішили згадати, як формувався власний онлайн-простір країни. Він є важливою складовою державної незалежності: охоплює національні домени, власні мережі, прямі міжнародні з’єднання та можливість не залежати від інфраструктури іншої країни.
Перші українські інтернет-з’єднання проходили через москву, а сьогодні Україна має розгалужену інфраструктуру та багато шляхів до світової мережі. Цей процес тривав десятиліттями: з’являлися власні канали, доменні зони й точки обміну трафіком, змінювалися міжнародні маршрути, а після початку великої війни розпочалася активна дерусифікація доменного простору.
Розповідаємо, як український інтернет крок за кроком здобував цифрову незалежність.
1990 рік. Перше підключення ще через москву
Відлік історії українського інтернету часто починають із 19 грудня 1990 року. Цього дня київський «Технософт» отримав перший український акаунт у міжнародній комп’ютерній мережі. Підключення дозволяло надсилати електронну пошту та обмінюватися файлами з користувачами в інших країнах.
Україна ще перебувала у складі СРСР, тому трафік ішов через московський «Демос», а звідти — каналом до Фінляндії. Вебсайтів у звичному розумінні ще не було, а доступ до мережі мали лише окремі компанії та установи. Інтернет використовували передусім як робочий інструмент для швидкого обміну інформацією.
Читайте також: Винаходи українців в IT-галузі
1992 рік. Україна отримала власний домен
1 грудня 1992 року Україні делегували національний домен .UA. Відтоді країна отримала власне позначення у світовій системі доменних імен.
Адміністрування .UA доручили українським фахівцям, яких висунула місцева інтернет-спільнота. До 2001 року вони підтримували роботу національного домену на громадських засадах. Саме ця команда створювала правила та розвивала український доменний простір у перші роки його існування.
1993 рік. Власний канал до світової мережі
Наступним важливим кроком стала поява прямого міжнародного з’єднання. У 1993 році Українська академічна мережа УАРНЕТ разом зі Шведською космічною корпорацією побудувала перший в Україні супутниковий канал до глобальних інформаційних мереж.
Завдяки цьому користувачі УАРНЕТу отримали доступ до світової мережі, який уже не залежав від московського маршруту. Це стало одним із перших кроків до розбудови власної інтернет-інфраструктури та прямих зв’язків із західними партнерами.
2000 рік. Український трафік отримав коротший шлях
На початку розвитку інтернету дані між двома українськими мережами могли передаватися через обладнання в інших країнах. Навіть запит українського користувача до українського сайту іноді спочатку вирушав за кордон, а потім повертався назад.
10 серпня 2000 року вісім українських компаній домовилися створити UA-IX — мережу обміну інтернет-трафіком. Вона дала провайдерам можливість обмінюватися даними напряму всередині країни. Це скоротило маршрути, зменшило залежність від закордонної інфраструктури та зробило український сегмент інтернету стійкішим.
Того ж року сорок компаній заснували Інтернет Асоціацію України. Вони об’єдналися, щоб разом розвивати український ринок інтернет-послуг і представляти його інтереси.
2001 рік. Адміністрування .UA отримало постійну основу
Фахівці, які підтримували національний домен, заснували компанію «Хостмайстер». Вона взяла на себе адміністрування .UA та подальший розвиток правил українського доменного простору.
Це дозволило впорядкувати систему, яка до того майже дев’ять років трималася на роботі групи ентузіастів.
На фото Дмитро Кохманюк — один із засновників компанії «Хостмайстер» та адміністратор національного домену .UA. У 2024 році ми зробили з ним велике ексклюзивне інтерв’ю про становлення національного домену UA.
2013 рік. Поява домену українською мовою
У 2013 році Україна отримала кириличний національний домен .укр. Завдяки цьому доменні імена можна реєструвати українською мовою, без обов’язкового використання латиниці.
Це був ще один крок до власного цифрового простору, у якому українська мова представлена на рівні самої системи доменних імен.
2022 рік. Почалася активна дерусифікація доменів
Після початку повномасштабного вторгнення Cityhost ініціював дерусифікацію доменів. Мета полягала в тому, щоб поступово прибирати з українського доменного простору російськомовні назви та варіанти, утворені від російського написання українських міст.
У межах ініціативи Cityhost:
- першим серед українських реєстраторів припинив реєструвати нові російськомовні доменні імена в зоні .UA;
- почав популяризувати домени з українськими назвами міст: kyiv.ua замість kiev.ua, kharkiv.ua замість kharkov.ua;
- закликав інших реєстраторів та адміністраторів українських доменних зон підтримати дерусифікацію.
У 2023 році до акції з популяризації kyiv.ua, проведеної під егідою адміністратора національного домену .UA, долучилися 28 українських реєстраторів. Згодом рух продовжився у Харкові: спільна кампанія закликала використовувати kharkiv.ua замість русифікованого kharkov.ua. Так дерусифікація доменів перетворилася з ініціативи Cityhost на спільний рух учасників українського доменного ринку.
Читайте також: Реєструй правильні українські домени та підключай до сайту без втрати трафіку
2022-2023 роки. Менше зв’язків із росією, більше — зі світом
Після початку великої війни змінилися і маршрути українського інтернету. Кількість закордонних мереж, напряму пов’язаних з українськими, зросла приблизно з 680 до 1500. Водночас частка російських мереж серед таких з’єднань скоротилася з 18% до 5%.
Як змінювалися міжнародні зв’язки українських інтернет-мереж у 2021–2023 роках. Червона лінія показує кількість закордонних мереж, напряму пов’язаних з українськими, а жовті стовпчики — частку російських мереж серед цих з’єднань.
Джерело: The Impact of the Russia-Ukraine War on Peering Connectivity and Internet
Українські провайдери посилювали зв’язки з міжнародними партнерами. Українські мережі вже мали з’єднання у Варшаві, Будапешті, Відні, Софії, Франкфурті та Амстердамі. Різноманіття провайдерів, точок обміну трафіком і міжнародних каналів допомогло українському інтернету вистояти під час обстрілів та пошкоджень інфраструктури.
Цифрова незалежність дає Україні змогу самостійно розвивати свій онлайн-простір, вибирати партнерів і будувати надійні зв’язки зі світом.
Дякуємо всім, хто захищає незалежність України — на землі, у небі та в цифровому просторі.
