Радянська колоніальна політика старанно насаджувала українцям почуття меншовартості та вторинності, яке ми ще довго інерційно плекали після здобуття Незалежності. Але зараз ми відмовляємося від російського напрямку та здобуваємо свою справжню національну ідентичність.
Останнім часом ми все частіше промовляємо імена земляків, які подарували світові багато нових відкриттів, зокрема й у галузі інформаційних технологій. Давайте згадаємо українців, які зробили цінний внесок у розвиток інформаційного суспільства.
Почнемо з глибин ХХ століття та витоків комп'ютерних технологій і завершимо найбільш сучасними розробками. Поїхали!
Любомир Романків — людина, яка зробила можливим комп’ютер
У 1931 році у місті Жовква Львівської області народився хлопець Любомир, якому судилося змінити світ. Його юність збіглася з подіями Другої світової війни, через що родина багато переїжджала по Європі, а згодом емігрувала до Канади.
Так починалося життя вченого-електрохіміка, який винайшов метод виготовлення тонкоплівкових мікроголовок для запису інформації. Саме завдяки цій технології змогли з’явитися жорсткі диски, які й досі використовуються у персональних комп’ютерах і серверах (втім, можливо, їх скоро замінять SSD-диски нового покоління, але їх би не існувало без тривалої епохи HDD-накопичувачів).
Любомир Романків і досі працює провідним науковцем в IBM, де його дуже цінують і поважають. Адже саме завдяки винаходу українця компанія змогла заробити мільйони доларів на виготовленні комп’ютерів.
Ба більше — завдяки цій технології існує компанія Apple. Як згадує пан Любомир, Стів Возняк поклав в основу свого першого персонального комп’ютера саме ці диски, куплені в IBM, після чого стартапом зацікавився Джобс. Ну, а що було далі — ви знаєте.
Сам Романків, розробляючи магнітні голівки, навіть не задумувався над тим, що вони можуть нести таке значення для людства, і продовжував працювати над інноваціями. Наприклад, він винайшов технологію пайки для чіпів, яка використовується для виготовлення сучасних мікросхем, присутніх в усіх комп’ютерах.
Українець є автором та співавтором 67 патентів і 180 наукових відкриттів, а його біографія і досягнення розміщені в Залі національної слави США.
Компакт-диски В’ячеслава Петрова
В’ячеслав Петров — випускник Харківського політехнічного інституту, вчений-кібернетик у галузі оптичного запису інформації, академік НАН України.
Наприкінці 1960-х років науковець розробив концепцію оптичних компакт-дисків як єдиного носія інформації. У 1977 році вона була представлена на Всесвітньому електротехнічному конгресі. Перші оптичні накопичувачі були створені в його лабораторії та підключені до супер-ЕОМ. Вже пізніше технологію почали використовувати для запису дисків CD та DVD, зокрема музичних компакт-дисків, які грали в плеєрах всіх підлітків 2000 років.
Вчений здійснив ще ряд корисних винаходів та зробив значний внесок в розвиток української науки. Заснував Інститут проблем реєстрації інформації НАН України та декілька наукових видань, ініціював створення комп'ютерної мережі Київської міської державної адміністрації та ще багато чого.
В’ячеслав Петров — автор 230 винаходів, чотири його ліцензії куплені компанією Samsung.
Нік Голоняк — батько світлодіодів
Фізик та винахідник Нік Голоняк народився у США, але його батьки були українцями, які переїхали в Америку із Закарпаття.
У 1960 році він створив працюючу модель лазерних діодів, а у 1962 розробив перші світлодіоди (LED-елементи) видимого спектру, які випромінювали червоне світло. Їх широко застосовують у виробництві різноманітної техніки замість звичайних ламп розжарювання, оскільки вони споживають на 90% менше електроенергії. Зараз їх використовують як датчики роботи в побутовій та комп’ютерній техніці, в лампах, фарах для автомобілів і багато де.
Лазерні світлодіоди є невід’ємною частиною CD та DVD-плеєрів, комп'ютерів, моніторів, вимірювального устаткування, систем оптоволоконного зв’язку тощо.
Крім того, Нік взяв участь у розробці механізму тріодів, який зараз є важливою складовою багатьох електронних пристроїв.
Всі були впевнені, що на Голоняка чекає Нобелівська премія. Але її отримали японські науковці за розробку білого світлодіода, який є всього лише доопрацюванням винаходу закарпатця.
Втім, у вченого вистачає й інших нагород, серед яких Премія Лемельсона, Національна медаль технологій та інновацій США та Медаль Едісона. Нік Голоняк входить до зали Національної слави винахідників США.
Леонард Кляйнрок, який вигадав Інтернет
Винахід Інтернету складно приписати одній людині, адже це був тривалий та багатоступеневий процес. Якщо ви заглибитеся в історію, то побачите десятки імен вчених, які зробили свій внесок у створення світової мережі — від теоретичних розмірковувань до передачі перших літер по каналу зв’язку і розробок протоколів. Ще Нікола Тесла мріяв на початку ХХ століття про передачу інформації через бездротові мережі…
Леонард Кляйнрок народився у 1934 році у Нью-Йорку (США), його батьками були емігранти з України.
Навчаючись у Массачусетському технологічному інституті, у 1961 році написав роботу під назвою «Інформаційний потік у великих комунікаційних мережах», де описав, як можна розбивати файли на частини та передавати їх через комунікаційну мережу. Після цього він видав книгу «Комунікаційні мережі», в якій розширив опис пакетної передачі файлів. Його наукова робота стала теоретичною засадою, яку використали вчені, створюючи першу мережу. Тепер за цими принципами працює Інтернет, який ми знаємо.
Єгор Анчишкін і технологія розпізнавання облич
Ми вже звикли до функції розпізнавання облич та предметів на мобільних телефонах, але навряд чи багато українців знає, що її розробив наш земляк Єгор Анчішкін.
Можна сказати, що розробник зумів зазирнути в майбутнє, адже на момент створення компанії Viewdle (2006 рік), яка розробила додаток, ще не було такої моди робити селфі на смартфон, та і про Facebook мало хто чув.
Технологія Анчішкіна була дійсно революційною, але потребувала серйозних інвестицій. У той же час Google після купівлі YouTube шукав способи покращити пошук відео, використовуючи не лише опис, а й сам вміст роликів.
Так вони і зустрілися. У 2012 році Анчішкін продав свій стартап компанії Google за 35 мільйонів доларів, що стало угодою року в українському IT.
Максиміліан Левчин і його внесок у створення PayPal
Хто чув про PayPal — підніміть руку? Це одна з найвідоміших та найпоширеніших платіжних систем, яка використовується у 190 країнах. Один із її розробників — Макс Левчин, киянин, який разом із родиною переїхав до США у віці 16 років.
Платіжна система була створена після злиття двох компаній у 2000 році — Confinity, яку заснували Макс Левчин і Пітер Тіль, та X.com — дітище Ілона Маска. У 2001 році вона отримала вже звичне нам ім’я PayPal, а у 2002 — була продана eBay за півтора мільярди доларів. Сам Левчин заробив на цій угоді 34 мільйони.
Максиміліан показав себе як талановитий програміст та підприємець, продаючи свої стартапи за хороші гроші. У 2021 році українець став американським мільярдером.
Ян Борисович Кум — співзасновник WhatsApp
Майбутній батько одного з найвідоміших у світі месенджерів народився у Фастові Київської області в бідній родині. Коли йому було 16, переїхав до США з мамою та бабусею. Дитинство та перші роки еміграції були дуже важкими, Ян вивчав англійську та програмування самостійно, адже родина не мала грошей на навчання.
Читайте також: «Вчитися програмувати самостійно чи йти на курси розробників — що вибрати?»
Самостійно вступивши до університету, він залишив його через рік, отримавши запрошення працювати в Yahoo. Саме там Ян познайомився та потоваришував з Браяном Ектоном, разом з яким пізніше і створить WhatsApp у 2009 році.
У 2014 році Facebook придбав месенджер за 19 мільярдів доларів, що стало сенсацією. До цього найбільша угода з придбання стартапу сягала тільки мільярду. Сам же Кум залишився керівником компанії, та й ще увійшов до ради директорів Facebook.
Нещодавно, у 2018 році він покинув обидві посади у зв’язку зі скандалом щодо витоку даних користувачів. Але офіційна версія була, звісно, більш м’яка.
Ян Кум став мільярдером та навіть опинився у рейтингу Forbes (у 2020 році займав 147 місце), втіливши американську мрію.
Читайте також: «Як інтернет змінив світ: ТОП-10 звичних речей та явищ, яких могло не бути»
Маска Михайла Чумаченка, яка вміє посміхатися
У цій статті варто згадати одеського школяра Михайла Чумаченка, який у 14 років розробив інтерактивну Led-маску та заснував свою компанію Qudi. Цей стартап не настільки масштабний, як згадані вище розробки, але схоже на те, що хлопець далеко піде.
Займаючись брейкдансом та програмуванням, Михайло вирішив створити маску-аксесуар, за допомогою зміг би виділитися серед інших денсерів.
Маска вміє зчитувати рухи обличчя та голови, може «відкривати рота», коли власник говорить, посміхатися та показувати різні анімації. Подивитися всі можливості розробки можна у цьому відео.
Винахід вже був продемонстрований на декількох серйозних форумах, зокрема в Лісабоні. Зараз компанія молодого одесита активно працює та займається розробкою світлодіодного одягу. На момент написання статті засновнику — 18 років.
***
Багато українців працює в галузі сучасних високих технологій, роблячи свій внесок у їхній розвиток, і ми б не змогли перерахувати всіх в одній статті. Є чимало науковців та розробників, які вдосконалюють вже існуючі ідеї, а також цікавих сучасних українських стартапів. Серед них можна згадати чернігівську компанію Meredot, яка працює над пристроями для бездротової передачі електроенергії, зокрема над станціями для зарядки електросамокатів та магнітними розетками без штекерів. Або MAWI Solutions, який створив біометричний платіжний браслет, що ідентифікує власника за кардіограмою. Таких стартапів — десятки, і всі вони змінюють обличчя IT. До початку повномасштабної війни українці працювали на засадах аутсорсу, продаючи свої таланти за кордон. Можливо, вже скоро настане день, коли Україна стане потужною державою науки та винаходів, а назви наших компаній звучатимуть в усьому світі.
Сподобалася стаття? Розкажіть про неї друзям: 
