Сайти, програми та інтерфейс — українською
У 2019 році Верховна рада ухвалила Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Більшість його статей почали діяти в день публікації, тобто 16 липня 2019, а для деяких був встановлений пізніший термін запровадження, який дозволить українцям підготуватися до реалізації нових норм.
Стаття 30 набула чинності через 18 місяців після ухвалення цього закону, тобто з 16 січня 2021 року компанії мали перейти на обслуговування клієнтів українською мовою. В ньому ж вказано, що інформація про товари в інтернет-магазинах та комерційні електронні повідомлення (простіше кажучи, маркетингові розсилки) також мають бути державною мовою.
А через три роки, тобто 16 липня 2022 року, вступають в дію друга та шоста частини статті 27, у яких вказано такі положення:
-
Комп’ютерні інтерфейси всіх товарів, які продаються в Україні, мають бути українською. Це стосується пральних машин, мультиварок, холодильників, смартфонів, ноутбуків та будь-якої іншої техніки, яка постачається в країну або виробляється в ній для внутрішнього використання.
-
Інтернет-представництва підприємств будь-якої форми господарювання (комунальні чи приватні) та ЗМІ мають бути представлені українською мовою. До них відносяться не лише веб-сайти, а і сторінки у соцмережах чи канали у месенджерах.
Скажемо простіше: якщо у вас є будь-який бізнес в Україні, то всі ваші товари чи послуги мають бути представлені українською мовою на всіх рівнях, починаючи від етикетки і користувацького інтерфейсу і завершуючи описом в інтернет-магазині.
Всі сайти повинні мати повноцінну українську дефолтну версію. Дозволяється використання інших мов на сайті, але тільки як другорядних. Українська версія має виводитися першою, обсяг інформації, представлений у ній, має бути не меншим, ніж у версіях іншими мовами.
У цей же день, 16 липня, Уповноважений із захисту державної мови отримує право накладати штрафи на всіх, хто порушує закон — посадовців, підприємців, власників ЗМІ тощо.
За недотримання закону порушники заплатять:
-
Від 3400 до 8500 гривень на перший раз;
-
Від 8500 до 11900 гривень, якщо порушення повториться або не буде виправлене.
Як швидко перекласти свій сайт?
Якщо ваш бізнес представлений в мережі (а скоріш за все, так і є), залишається менше місяця, щоб додати українську мову. Щоб встигнути здійснити оновлення, можна винайняти кілька перекладачів-фрілансерів на біржі копірайтингу або звернутися до агенції (бюро) перекладів. Так ви отримаєте швидкі та професійні переклади, зроблені «вручну».
Читайте також: «Огляд закордонних бірж фрілансу: Upwork, Freelancer, Fiverr»
Є й інший варіант, більш дешевий та швидкий — автоматичні перекладачі для сайтів. Є спеціальні плагіни для CMS (Joomla, WordPress, PrestaShop та інші). Із плюсів — такі модулі коштують недорого, їх можна самостійно підключити і вони автоматично перекладатимуть весь сайт на стільки мов, скільки вам потрібно.
Ще один швидкий та бюджетний варіант: Cloud Translation від Google. Він також дозволяє одразу підключати на сайт широкий спектр мовних версій. Це хмарний переклад, оплата за послугу здійснюється помісячно і лише за ту кількість тексту, яка була фактично перекладена протягом цього періоду. Плата за перші 500 000 знаків не знімається. Якщо у вас невеликий проект, то його можна перекласти практично безкоштовно.
Мінус машинного перекладу — низька якість текстів. З року в рік розробники підвищують рівень перекладів, але все ж автоматичний переклад стабільно програє професійному. Якщо у вас сайт з великою кількістю текстів (блог, ЗМІ), то варто задуматися про ручні переклади, але для інтернет-магазина цілком підійде автоматичний.
Чому важливо перекладати сайти на українську?
Незважаючи на те, що в нас триває уже четвертий місяць війни, і досі існують люди, для яких подібні міри — це утиски, несправедливість і перегин. Ми хочемо поділитися з вами думками, чому перехід українського інтернету на державну мову настільки важливий.
В обговоренні цієї теми на форумі в dou.ua один з коментаторів висловив дуже цікавий умовивід. Великі західні компанії, орієнтуючись на «середню мовну температуру» в країнах колишнього СНГ, завжди вибирали російську як найбільш розповсюджену. А отже, логічно було відкривати представництво у Москві, як центрі російськомовної культури. Західний бізнес вкладав кошти у розвиток філії, платив зарплати персоналу і таким чином підтримував економіку росії. А отже ми самі, читаючи російськомовні сайти, опосередковано фінансували війну з Україною.
Розвинемо думку далі. Пасивно користуючись тим, що дають — тобто російськомовними сайтами — ми дозволяли ідентифікувати себе як представників російської культури. Бо мова — це не лише словник і граматика, це одна із етнічних складових, яка відображає певний менталітет. Ми не лише читали тексти та дивилися відео російською, а і споживали гумор, факти, культурні явища і цілий спектр компонентів, які формують національний егрегор. Тому не дивно, що і окупанти, і ми, і багато країн світу аж до самої повномасштабної війни не надто відрізняли росіян від українців.
Читайте також: «Як прибрати російські сайти з пошуку Google»
Насправді ж наші етноси дуже різні, і це вже неодноразово доведено. Коли ми самі обиратимемо українську версію сайту та споживатимемо український контент, весь світ зрозуміє, що ми — окрема країна. І тоді вже ніхто не прийде до нас «рятувати від утисків».
Коріння цього явища сягає дуже глибоко, і створювати дефолтну українську версію на сайті потрібно не лише тому, що можуть оштрафувати. А і тому, що російська мова тягне за собою засилля російського менталітету, а вслід за ним прилітають російські ракети.
Сподобалася стаття? Розкажіть про неї друзям: 
