- Основні психологічні причини емоційного вигорання
- 5 ознак професійного вигорання
- Як не допустити вигорання на роботі: правила бережного ставлення до себе
- Що робити, якщо вигорання вже відбулося: термінові заходи із самопорятунку
Емоційне вигорання — це стан виснаження, який проявляється постійною втомою, втратою мотивації та негативним ставленням до себе й оточуючих. Воно виникає через тривалий стрес і перевантаження, особливо на роботі або в інших сферах життя.
Оптимізуйте і зробіть простішим адміністрування сайту, замовивши доменне ім’я і послуги хостингу в Cityhost. Зрозумілий інтерфейс, комфортна панель керування, професійна і дуже позитивна техпідтримка допоможуть перетворити роботу на ефективний та приємний процес.
Основні психологічні причини емоційного вигорання
Основними причинами вигорання є порушення балансу між роботою та відпочинком, хронічне напруження, невміння відновлюватися, а також надмірна самокритика. Відсутність відпочинку й страх упустити можливості можуть поглиблювати цей стан, що поступово впливає і на фізичне здоров’я.
Якщо копнути глибше, то до професійного вигорання часто схильні такі категорії людей:
- з синдромом відмінника та заниженою самооцінкою;
- травмовані в дитинстві та юності жорсткою критикою найближчого оточення;
- які піддавалися булінгу та жорстокому поводженню в дитячому та підлітковому віці;
- діти з неблагополучних сімей, у яких батьки були схильні до залежної поведінки — алкоголізму, наркоманії, ігроманії тощо.
У дорослому віці такі люди можуть вибрати трудоголізм як найбільш прийнятну в суспільству форму залежності (так, трудоголізм — це також залежність). Рухатися до стану вигорання їх також спонукає надмірна вимогливість до себе, через що вони не визнають своїх досягнень, хоча і працюють більше за інших. Невміння розслаблятися, заборона на лінощі та відпочинок, постійне порівняння себе з недосяжними зразками успіху — все це змушує жертву дитячих травм до постійного виснажливого бігу. Вона не відчуває самоцінності окремо від зроблених справ і не вміє приймати себе без оцінки ефективності. Девіз такої людини: якщо сьогодні нічого не зроблено — день прожито дарма.
Якщо ви впізнали себе в цьому описі, то це привід звернутися до психолога або психотерапевта, бо за поведінкою, яка призводить до вигорання, часто прихований травматичний досвід.
Звісно, не всі люди, які багато працюють, страждають через вищеописані проблеми. Є й ті, хто просто любить свою роботу та мають енергійний склад характеру — вони працюють так, що «аж дим іде». Але їх відрізняє екологічне ставлення до себе, ресурс, який вони черпають в задоволенні від зроблених справ, вміння відпочивати та розслаблятися. Ті ж, хто психологічно схильний до вигорання, перетворюють роботу на інструмент аутоагресії та самодеструктиву.
Варто також розглянути в цьому контексті людей, які ситуативно стали жертвою вигорання. Загалом вони не мають саморуйнівних звичок трудоголіка, але мимоволі опинилися в ситуації, яка призвела до глибокого виснаження. Наприклад, це люди у складних життєвих обставинах, які змушені через фінансову ситуацію працювати на кількох роботах, самотужки доглядати за дітьми чи хворими родичами — мають більше фізичного навантаження, ніж можуть витримати. Для них це вимушена ситуація, яку можна спробувати вирішити, звернувшись по допомогу до інших людей.
Але сьогодні ми більше говоритимемо про вигорання, до якого призводить життєва позиція, психологічні сценарії та поведінкові патерни людини.
Вигорання відрізняється від звичайної втоми тим, що воно не минає після відпочинку. Втома зазвичай тимчасова, а вигорання поступово накопичується через тривалий стрес, впливаючи на емоційний і фізичний стан. У стані вигорання людина втрачає інтерес до роботи та життя, стає цинічною й менш продуктивною, а звичайна втома не супроводжується такими глибокими змінами. Небезпека вигорання полягає в тому, що без втручання цей стан може призводити до серйозних проблем зі здоров’ям і міжособистісних конфліктів.
Читайте також: Як самоорганізуватися на дистанційній роботі
5 ознак професійного вигорання
До основних ознак професійного вигорання відноситься:
- виснаження;
- відсутність мотивації;
- негативні емоції;
- конфлікти вдома і на роботі;
- проблеми зі здоров’ям.
Виснаження при професійному вигоранні проявляється як постійна втома, яка не зникає навіть після відпочинку. Людина відчуває, що її сил недостатньо для виконання щоденних завдань, і це викликає відчуття «спустошеності». Емоційно виснажена людина може втратити інтерес до роботи та життя загалом, їй складно радіти навіть звичним речам. Моральне виснаження призводить до труднощів із концентрацією та прийняттям рішень, що ускладнює продуктивність. Фізично воно може проявлятися як слабкість, безсилля або навіть часті захворювання через зниження імунітету.
В той же час, відсутність мотивації під час вигорання проявляється як небажання братися за роботу, навіть якщо вона раніше приносила задоволення. Людина втрачає ентузіазм і перестає бачити сенс у тому, що робить. Прокидатися з думкою про роботу стає важким завданням, а кожен робочий день сприймається як тягар. Навіть звичайні завдання здаються складними, і потрібно докладати значних зусиль, щоб змусити себе їх виконувати. Це почуття поступово руйнує не тільки робочу продуктивність, але й впливає на загальний стан людини.
Негативні емоції під час вигорання проявляються через відчуття, що ваша робота втратила будь-який сенс. Людина розчаровується в собі, своїх зусиллях і навіть у результатах, які раніше приносили задоволення. Виникає постійний песимізм, що проникає в кожен робочий момент, навіть якщо раніше це було для вас нетипово. Негативні емоції, які інколи бувають у всіх, стають регулярними й не дають можливості насолоджуватися навіть маленькими перемогами. Такі почуття виснажують і посилюють загальний стан незадоволення життям.
Щодо конфліктів вдома та на роботі, слід сказати наступне. Вигорання може проявлятися у двох різних формах поведінки. Перша — це часті конфлікти, які зазвичай виникають через об’єктивні причини, але за інших обставин їх можна було б уникнути або вирішити спокійно. Причиною конфліктів часто стає дратівливість, яка притаманна людині з вигоранням.
Друга форма — уникнення спілкування, коли ви стаєте менш відкритими як для колег, так і для близьких. Навіть перебуваючи поруч із людьми, ви можете бути відстороненими, ніби думками зовсім в іншому місці. Така ізоляція тільки підсилює почуття відчуження та виснаження.
Хронічний стрес з часом може серйозно вплинути на ваше здоров’я. Він нерідко стає причиною проблем із травленням, що впливають на загальний стан організму. Також стрес може провокувати серцево-судинні захворювання, які суттєво загрожують життю. Не менш поширеними наслідками є депресія, зловживання алкоголем та надмірна вага, пов’язана із заїданням негативних емоцій. Усе це свідчить про необхідність вчасного реагування на стресові ситуації.
Як не допустити вигорання на роботі: правила бережного ставлення до себе
Щоб подолати професійне вигорання, важливо вперше визнати, що ви потрапили в цей стан і що ваш робочий процес потребує змін. Це може бути складно, якщо ви звикли до постійного навантаження, але усвідомлення проблеми — перший крок до її вирішення. Найкращим варіантом є встановлення певної дистанції від роботи, навіть якщо це тільки короткочасна перерва або вихідний день, щоб дати собі час відновити енергію та знизити рівень стресу. Потрібно зосередитись на тому, щоб виконувати одне завдання за раз, не намагаючись вирішувати все відразу, що допоможе уникнути перевантаження.
Також важливо переоцінити свої робочі цілі та обов’язки, щоб зрозуміти:
- які завдання дійсно важливі;
- які можна делегувати або відкласти.
Дайте собі право на відпочинок і відновлення — час на сон, фізичну активність або просто спокій, навіть якщо це лише півгодини на день. Зміни в підходах до роботи, такі як зменшення багатозадачності та фокус на найважливіших задачах, можуть значно знизити рівень вигорання.
Важливо навчатися відпускати контроль та довіряти людям, яким ви делегуєте задачі, не перевіряти все по багато разів і не намагатися вплинути на всі процеси.
Ще одна з причин вигорання — невміння відмовляти собі та іншим, через що накопичується занадто багато завдань і прохань. Навчіться казати «ні» та відмежовуватись від задач, які не є для вас обов'язковими. Побудова особистих кордонів дуже важлива, адже допомагає захиститися від нахабних людей, які користуються безвідмовністю знайомих чи колег.
Якщо самостійно впоратися важко, звернення до психолога чи професійного коуча може допомогти знайти шляхи до відновлення та підтримки балансу між роботою та особистим життям.
Читайте також: Як опанувати делегування і перестати все робити самому
Що робити, якщо вигорання вже відбулося: термінові заходи із самопорятунку
Коли ви відчуваєте основні симптоми вигорання на роботі, перший крок — це не ігнорувати проблему. Важливо поговорити з керівником або колегами, щоб проаналізувати ситуацію та знайти компроміси чи шляхи вирішення проблем. Визначте, які завдання можна відкласти або делегувати, щоб зменшити навантаження. Також важливо не забувати про підтримку з боку близьких або друзів, адже розмова може суттєво полегшити емоційний стан.
У гострій фазі вигорання найкращий вихід — це взяти відпустку та повністю відключитися від роботи, виспатися, відлежатися і просто нічого не робити.
Варто навчитися «залишати роботу на роботі» — не працювати понаднормово без критичної потреби, не вирішувати робочі питання пізно ввечері чи вночі, дозволити собі виставляти обмеження клієнтам та просити їх не телефонувати на вихідних (особливо це актуально для фрілансерів).
Паралельно з роботою, піклуйтесь про фізичне здоров’я — регулярні прогулянки, активність на свіжому повітрі, здоровий сон і правильне харчування допоможуть відновити сили. Систематичний відпочинок також важливий: робіть короткі перерви, щоб перезавантажитись і зняти напругу. Знайдіть для себе хобі, яке дозволить відволіктись від роботи та отримувати задоволення. Займайтесь саморегуляцією, використовуючи медитацію, йогу або інші методи, щоб знизити рівень стресу та відновити емоційний баланс.
Читайте також: Чому для досягнення фінансових та бізнес-цілей потрібно розширювати масштаб мислення і як це зробити
Професійне вигорання — це оборотний процес, і його можна подолати, вносячи певні зміни в робоче середовище. Важливо приділяти увагу професійному розвитку, підтримувати мотивацію та шукати колектив з доброзичливою атмосферою. Правильне розставлення пріоритетів і раціональне планування навантажень допомагає уникнути надмірного стресу. У деяких випадках може бути корисно звернутися до керівництва чи змінити роботу, якщо ситуація не поліпшується.
Регулярні перерви, фізична активність, здоровий сон і правильне харчування є важливими складовими боротьби з вигоранням. Однак відпустка сама по собі не вирішить проблему, якщо не вжити інших заходів для відновлення. Важливо знайти стратегії турботи про себе, а також звернутися за професійною допомогою, якщо ситуація ускладнюється і ви відчуваєте ознаки психологічного розладу. Рішення щодо лікування та підтримки допоможе ефективніше впоратись з наслідками вигорання.
Сподобалася стаття? Розкажіть про неї друзям: 
