Історії наших користувачів: як харків’янка Ніна Абрамова створює сайти та допомагає жінкам шукати своє покликання

• Перша робота на біржах копірайтингу та перші сайти російською мовою
• Хаб солідарності та підтримки жінок «Хто я»
• Як жінці знайти себе та працювати з дитиною на руках — гайд від Ніни Абрамової
  • Як знайти справу, якою ти хочеш займатися в житті
  • Як все встигати з дитиною

Ця історія тривалістю в 10 років почалася зі слова «копірайтинг», яке видав Google молодій дівчині у пошуках її першої роботи. І сьогодні ви дізнаєтеся, як цей крок привів до власних сайтів, а потім — і до хабу психологічної підтримки жінок.

Ми познайомимо вас із Ніною Абрамовою, яка до 2022 року жила і працювала в Харкові, заснувала сайт про цікаві місця, який став популярним серед харків’ян. Як шукала себе, а коли знайшла — захотіла поділитися своїм досвідом і з іншими жінками. 

Гостя нашого блогу розкаже про себе та поділиться порадами, як працювати жінці з дитиною, знаходити мотивацію та чесно відповідати на питання «Хто я?».  

Перша робота на біржах копірайтингу та перші сайти російською мовою

Ніна дуже добре пам’ятає цей день, а точніше ніч — 1 березня 2014 року. Двадцятилітня дівчина мала маленьку доньку, якій ще не виповнилося і двох років. Ситуація була непроста — молода сім’я, яка не має нічого за душею, відсутність вищої освіти та гостра потреба в грошах. Ці умови спонукали шукати рішення. 

— Я почала із запитань до себе — що я можу дати цьому світові та своїй родині? Згадала, що в школі з літератури завжди мала високі оцінки та любила писати оповідання. Після цього до пошуків був залучений Google, який отримав запитання: як можна заробити на оповіданнях? Тієї ночі я познайомилася з копірайтингом. Пошукала, як можна заробити новачку в цій ніші, зрозуміла, що найкращий варіант для мене — біржі. Я працювала на двох російських біржах, через деякий час почала співпрацю напряму із замовниками. 

Читайте також: Огляд закордонних бірж фрілансу: Upwork, Freelancer, Fiverr

Один із цих замовників — Володимир Боков — і забрав мене з біржі. Він займався створенням і наповненням сайтів, йому потрібні були ще одні руки. Відкрив переді мною адмінку WordPress і сказав — зараз ти будеш займатися тим, за що люди отримують великі гроші. Після того ми працювали над сайтами вдвох — він відповідав за технічну частину, а я — за наповнення. Він навчив мене, що таке домен і хостинг, як поставити WordPress, як зробити на ньому зрозумілий і корисний сайт.

Перший сайт Ніни Абрамової був доволі цікавої тематики та називався LaSexe «Культура сексу». Але це не те, про що ви могли подумати — сайт мав інформаційно-просвітницьке спрямування та у прямому сенсі вчив дорослих, дітей та підлітків культурі сексу. 

Але виявилося, що монетизація для такої теми складна. Google не розрізняє, де серйозні статті, присвячені сексу, а де відверта «полуничка» — тому старається зовсім не зв’язуватися з цим напрямом. Рекламодавці також не хотіли йти в цю тему. Сайт кожен день відвідувало до 1000 людей, але він не приносив грошей.

Потім з’явилися сайти LaDesign і LaContent. Приставка La (льо) — це з французької «про». Ніна вирішила називати сайти з такою приставкою, щоб усі одразу розуміли, чиї вони. На сайті LaContent розміщувалася «Школа вишуканого копірайтингу».

Але всі вони були російською мовою для російськомовної аудиторії, хостинг і домени купувалися у російських хостинг-провайдерів — ця історія була на той час дуже поширена серед українських вебмайстрів. Ніна вирішила, що такі сайти тепер не підходять для нашої аудиторії, тому після початку повномасштабного вторгнення вони так і залишилися в росії. 

У 2016 році з’явився сайт https://hochy.in.ua, присвячений цікавим туристичним місцям. Спочатку він довгий час спеціалізувався лише на харківських цікавинках, а згодом масштабувався до всієї країни. 

— Це сайт, який приносить мені заробіток і досі. Завдяки йому ми жили перші місяці повномасштабного вторгнення, коли були змушені евакуюватися з Харкова. Спочатку я писала про Харків, адже сама з Харкова. Я перетворювала свої прогулянки на статті — розказувала які цікаві місця та кав’ярні були в певній локації. Люди читали, починали туди заходити. Мій сайт став доволі популярним ЗМІ в Харкові, це було дуже приємно. 

— Тут починається історія знайомства з Cityhost. Після початку повномасштабного вторгнення я шукала можливості перейти на український ринок і забрати свої сайти від російських провайдерів. Я так само спитала у Google, які хостинг-провайдери в Україні найкращі, і він показав на першому місці Cityhost. До речі, я вдячна вам за хорошу роботу, бо за 2 роки не було жодного збою. І хороша підтримка клієнтів — завжди швидко відповідають. Я сама так і не навчилася переносити сайти, тому мені дуже помогла техпідтримка Cityhost, яка перенесла мої сайти. 

Зараз на Сітіхості у мене 5 доменів, на яких 4 готові сайти, і серед них — probrand.in.ua, lasexe.in.ua та hochy.in.ua, які я переклала українською мовою і продовжую їх вести. 

Читайте також: Як створити свій сайт для бізнесу: самостійно, легко і відносно дешево

Хаб солідарності та підтримки жінок «Хто я» 

П’ять років тому Ніна прийшла на терапію до психолога з Харкова — Любові Іщенко. Це був спосіб зрозуміти себе та свої потреби, побачити свій шлях та усвідомити своє справжнє «Я». А також розібратися у мотивації власних вчинків і пропрацювати стосунки з чоловіком.  

— Я ходила до Любові три роки. Моє життя за цей час змінилося кардинально. Я не знала, що терапія — це настільки круто. Коли я порівняла себе «до» та «після», то побачила зовсім іншу людину. Ми спілкувалися про те, що мені дійсно цікаво. І виявилося, що моя місія — ділитися інформацією, яку вмію знаходити й подавати. Я зрозуміла, хто я, і захотіла, щоб інші люди також змогли зрозуміти, хто вони та чого шукають в житті. 

За цей час стосунки психолога та клієнтки трансформувалися, і вони стали співавторками проєкту «Хто я?». У січні 2022 року жінки створила першу безкоштовну тестову групу з харків’янок. Учасниці працювали цілий місяць щодня, виконуючи по 2 психологічні вправи та різноманітні завдання: дивилися корисні відео, відстоювали особисті кордони, спілкувалися з батьками, займалися кольоротерапією. 

5 лютого, за 19 днів до початку повномасштабної війни, група відсвяткувала випускний у кафе. Це було не просто свято, а ще один привід провести терапевтичне заняття, фінальне для цього інтенсиву. 

Перша тестова група з харківських дівчат

Кожна дівчина багато змінила за місяць терапії. Наприклад, одна з учасниць відкрила власний бізнес в Інстаграмі зі свічками — до того ніяк не могла на це наважитися. Інша хотіла розійтися з чоловіком, але завдяки хабу вони продовжують бути разом, і у них уже з’явилася друга дитина. 

У лютому 2022 року Ніна створила сайт проєкту "Хто я" і вже планувала набирати другу групу, цього разу комерційну. 

Але почалася війна і порушила всі плани. 

— Ми евакуювалися всією родиною (навіть з кішкою) 1 березня 2022 року до Яремче Івано-Франківської області. Найстрашніше, що було в моєму житті — це та евакуація. Це був якраз той день, коли люди штурмували вокзал, не могли виїхати, а у поїздах сиділи в проходах і біля туалетів. Всі бачили ці фото, тож знаєте, про що я говорю. 

Соня, дочка Ніни, у перші дні війни ховається з батьками у підвалі в Харкові

Перший рік Ніна не займалася своїми проєктами. І не лише тому, що не мала на це морального ресурсу через початок війни та евакуацію. Розуміла, що вони мали «довоєнні» сенси. За час повномасштабної війни все дуже змінилося — іншими стали люди та їхні потреби, інша комунікація, інші задачі у розвитку. Хаб підтримки жінок мав іншу назву до війни — «Клуб Трансформации Оновленная Я» (абревіатура КТО Я). Він народився в Харкові в російськомовному контингенті, тому потребував зміни назви та перекладу всього сайту. Потрібно було переосмислювати концепції та починати все спочатку. 

Після року бездіяльності Ніна почала ходити на тренінги для жінок, зокрема про профорієнтацію. Куратори цих тренінгів допомогли змінити назву, концепцію, написати новий бізнес-план. 

Тренінг в Івано-Франківську від SILab Ukraine

І саме на цих тренінгах Ніна Абрамова познайомилася з жінками, які стали учасниками другої групи — знову тестової. Всі довоєнні напрацювання були неактуальні, до того ж всі відгуки були російською мовою і зі згадкою старої назви проєкту. 

У листопаді-грудні 2023 року відбувся новий інтенсив, під час якого засновниці Ніна та Любов знову отримали хороший результат. (Так, психолог із Харкова також повернулася до роботи над проєктом). Тепер уже центральною тематикою тренінгу став стан під час війни.

Тут ми окреслимо основні запити, з якими жінки звертаються до хабу «Хто я?». Думаємо, ці проблеми непокоять майже кожну.

1. Нестача мотивації для роботи та бізнесу.
2. Проблеми у стосунках з чоловіком або дітьми.
3. Нерозуміння власної цінності.
4. Відсутність подруг та крутої емоційної підтримки поруч. Необхідно мати підтримку в часи війни, а особливо від жінок. Жіноча спільнота зараз дуже важлива, підтримка є базовою потребою. 
5. Нерозуміння цінності грошей, коли людина хоче заробляти більше, але не розуміє на глибинному рівні, що їй це дасть.

У найближчих планах — набрати другу комерційну групу.

— Чому цей проєкт не буде благодійним? Це важливе для мене питання, на яке я мала сама собі відповісти. Разом із куратором ми прийшли до висновку, що є як мінімум дві причини, чому не варто робити його безкоштовним. 

По-перше, це дуже детальна та індивідуальна програма. Можна попрацювати окремо з психологом у повідомленнях, ти отримуєш 21 день цілодобової підтримки. Віддавати це безкоштовно — це неправильно для людей, які вкладають свій час і зусилля. 

По-друге, це мотивація. Якщо я отримала такий крутий результат з перших двох тестових груп, які працювали безкоштовно, то лише уявіть собі, як учасники будуть «відпрацьовувати», якщо вони заплатять гроші. 

Тому ми вирішили, що програма має щось коштувати, але щоб вона була доступною — нехай це буде 1999 гривень. Це прийнятна вартість, але цього достатньо, щоб людина була вмотивована працювати. 

Зараз Ніна Абрамова формує першу комерційну групу. Можливо, коли ви читатимете цю статтю, жінки вже працюватимуть на тренінгу, а можливо він уже буде далеко позаду. Нам і самим цікаво, що буде далі — але все тільки починається.

Читайте також: ТОП-11 цікавих українських сайтів та блогів про IT-галузь

Як жінці знайти себе та працювати з дитиною на руках — гайд від Ніни Абрамової

І на завершення Ніна Абрамова ділиться з нами принципами та порадами, які допомогли їй самій знайти покликання, працювати з дитиною на руках та вести бізнес у час війни. 

Як знайти справу, якою ти хочеш займатися в житті

Дайте собі відповідь на питання: що я люблю та які в мене є інструменти? 

Перше питання — що я люблю. Ні, це не про те, що я знаю чи вмію, або який досвід маю. Це про заняття, які затягують «з головою» та приносять щире задоволення.  

— Я запитувала в однієї дівчини з тренінгу — що ти любиш. Вона сказала — я люблю складати списки, але ж це не монетизуєш! Але я знаю, що існує блог на цю тему, і авторка дає читачам списки — як прибирати, як збиратися в дорогу, як купувати речі, що потрібно для дня народження, як змінювати звички. І великі цікаві списки вона продає за гроші. В Україні це вільна ніша, тож можна зробити блог подібного плану. Інша знайома любить дивитися серіали й також вважала, що це неможливо монетизувати. Але ж скільки є сайтів, блогів, ТГ-каналів чи YouTube-каналів про серіали! Можна ділитися з читачами своїми враженнями про серіали, розповідати про те, чому персонажі так чинять, про сюжетну лінію — і це буде цікаво. 

Думаю, монетизувати можна все що завгодно, варто лише подумати над цим.

Інструментами для реалізації своїх ідей можуть стати комп’ютер та інтернет, відповідне приміщення для майстерні, а іноді й просто телефон. 

Як все встигати з дитиною 

Щоб мама могла встигати працювати з дитиною, потрібно ввести в життя декілька правил. 

1. Створіть розклад. Психологи кажуть, що для дітей розклад обов’язковий, бо для психіки дитини це є виявом стабільності. Не треба боятися бути строгою мамою — навпаки, занадто м’які батьки, які не привчають дитину до дисципліни, шкодять їй набагато більше. 
2. Знаходити мотивацію. Коли ти щось робиш, а воно не виходить, потрібно зупинитися і поставити запитання — навіщо? Можливо, у мене не виходить це тому, що мені це насправді не потрібно. Зупиняйтесь та перевіряйте свою ціль, щоб зберігати мотивацію. Якщо ви не зможете відповісти на питання, навіщо вам це, можливо, для вас це просто нав’язана оточуючими мета. 
3. Працювати, коли є час, але не постійно. Можна працювати після того, як вклали дитину спати, або коли в неї обідній сон. Але важливо не втягуватися в роботу на 100%, бо тоді є ризик, що малюк не буде отримувати достатньо уваги. Дитині в будь-якому віці потрібна мама. Можна домовитися з нею, що сьогодні ви працюєте 5 годин, а потім проводите час разом. Зазвичай діти старшого віку добре йдуть на компроміси.
4. Долучити дитину. Наприклад, донька Ніни ходить у школу мистецтв, і мама попросила її намалювати логотип для хабу. Одинадцятилітня Соня хоче бути в майбутньому психологом і художником.

​​​​​

Логотип, який Соня намалювала для маминого проєкту

5. Делегувати. Жінка не може робити геть усе, особливо якщо вона почала працювати. Потрібно домовлятися з чоловіком та дітьми, щоб вони перебирали на себе якісь домашні обов’язки, віддавати дитину сестрі або мамі на деякий час. 
6. Робити власні сімейні свята, щось унікальне. У сім’ї Ніни є «субота для Соні». В суботу мама ніколи не працює, а присвячує весь день доньці, відвідуючи з нею цікаві місця та заходи. Місце відвідин Соня вибирає сама. Завдяки такій традиції вона спокійно реагує на те, що мама працює протягом тижня.

Читаючи цю історію та роздуми Ніни Абрамової розумієш, що навіть маючи складні передумови, завжди можна знайти час, мотивацію та можливості для того, щоб досягти в житті того, чого прагнеш. 

— Відповіді є завжди, але часто вони нечесні, — каже героїня нашої статті. — Ми робимо те, чого очікує суспільство або близькі, але не можемо почути власні потреби, правильно розтлумачити свої бажання та емоції. Кожному із нас потрібно зрозуміти: хто ти є, чого ти хочеш, для чого живеш і що можеш дати людям. Ось над цим усвідомленням ми й працюємо.

Ви є нашим клієнтом та бажаєте, щоб ми розповіли про ваш бізнес або проєкт на сторінках блогу? Для цього потрібно лишень написати листа на пошту bogdana@cityhost.ua та чекати на зворотній зв’язок від редакторки.

Сподобалася стаття? Розкажіть про неї друзям: