- Геді Ламар
- Карен Спарк Джонс
- Ерна Шнайдер Гувер
- Катерина Ющенко
- Радіа Джой Перлман
- Елізабет Файнлер
- Марина В'язовська
- Магалі Васьєр
- Софія Лисенко
- Гвен Шотвелл
У другий вівторок жовтня світ святкує Ada Lovelace Day — день жінок, що займаються технологіями і математикою. Ада Лавлейс, дівоче прізвище — Байрон, була графинею, тож могла б провести все життя у клопотах про модний одяг та спілкування. Та вона мала не просто освіту, а прагнення вивчати точні науки, і присвятила цьому все життя. Вона вважається однією з перших, якщо не першою програмісткою у світі: Ада зробила першу в світі програму для аналітичної машини Чарлза Беббіджа. Вона казала, що будь-яку концепцію можна висловити математично, і передбачала, що аналітичні машини зможуть робити симуляції для обрахунків найрізноманітніших процесів.
У день Ади Лавлейс згадують інших жінок, які займалися математикою, комп’ютерними науками і технологіями. Поговоримо про них і ми.
До речі, першим користувачем домашнього комп’ютера була жінка. Програмістка з США Мері Уілкс, розробниця однієї з перших операційних систем, почала використовувати комп’ютер удома у 1965 році, першою в світі.
Читайте також: Винаходи українців в IT-галузі
Геді Ламар
Неможливо починати таку добірку без цієї яскравої жінки — голівудської акторки і одночасно винахідниці. Батько Геді був родом зі Львова, а народилась вона у Відні. У дорослому житті грала в Голівуді і займалася науковими дослідженнями.
Під час Другої світової Геді Ламар винайшла методи розширення спектра зв'язку та стрибкоподібного перелаштування частоти. Її співавтором у цих дослідженнях був композитор Джордж Антейл — парадоксально в контексті уявлень про антагонізм між людьми мистецтва і людьми технологій, чи не так? На цьому ж принципі зв’язку з розширеним спектром, який Геді запатентувала для керування торпедами на відстані, зрештою засновано сучасний Wi-Fi і мобільний зв’язок.
Карен Спарк Джонс
Ця британська науковиця (ні, не така, як британські вчені з анекдотів) стояла у витоків того, що ми зараз називаємо пошуковими системами. Карен займалася питанням обробки природної мови таким чином, щоб ми могли шукати інформацію за ключовими словами. Їй належить концепція ваги слів зворотної частоти документу. Останнє, що робила у житті Карен Спарк Джонс, яка померла у 2007 році, було напряму пов’язано з розробкою штучного інтелекту.
Вона прожила тихе життя у власному котеджі, була багато років заміжньою за колегою, щодня наполегливо працювала. Їй належить фраза «Обчислення надто важливі, щоб залишати їх чоловікам».
Як інтернет змінив світ: ТОП-10 звичних речей та явищ, яких могло не бути
Ерна Шнайдер Гувер
Ця американська програмістка у сімдесятих стала власницею одного з перших у світі патентів на програмне забезпечення. Патент передбачав право власності на «Систему моніторингу зі зворотним зв'язком для обробки даних за допомогою встановленої програми».
Цей винахід дозволяє автоматично ранжувати дзвінки і уникати перевантаження ліній, що допомагає колцентрам ефективно працювати. Також цей принцип використовується в роботі цілої низки телекомунікаційного обладнання.
Катерина Ющенко
Це — спеціалістка з математики, що внесла значний внесок у розвиток комп’ютерів на території України радянських часів та в СРСР в цілому. Вона народилася в 1919 році і прожила цілу епоху, залишивши світ лише у 2001 році.
Катерині Ющенко належить ідея мови адресного програмування, втілена у 1954 році, до Гарольда Лоусона, який працював з цією темою у 1964 році. Адресне програмування полягає в тому, щоб вказувати у програмі не числа, а адреси комірок пам’яті, де вони знаходяться. Адресна мова використовувалася у більшості радянських комп’ютерів перших двох поколінь.
Радіа Джой Перлман
Цю винахідницю іноді називають мамою інтернету. Навіть її перша робота на початку сімдесятих була роботою програмістки, хоч і на частковий робочий день. Вона створила так званий протокол кістякового дерева, який дозволяє оптимізувати мережеві зв’язки, виключивши передачу пакетів по колу.
Цікаво, що принцип роботи пакету Радіа описала за допомогою вірша на кшталт тих, що пишуть для дітей, аби легше було запам’ятовувати шкільні правила.
***
I think that I shall never see
A graph more lovely than a tree.
A tree whose crucial property
Is loop-free connectivity.
A tree that must be sure to span
So packets can reach every LAN.
First, the root must be selected.
By ID, it is elected.
Least-cost paths from root are traced.
In the tree, these paths are placed.
A mesh is made by folks like me,
Then bridges find a spanning tree.
До речі, ось відео, в якому сама Радіа виконує цей вірш у вигляді пісні.
Елізабет Файнлер
У десятиріччя між кінцем сімдесятих та кінцем вісімдесятих у Каліфорнії ця науковиця запустила Network Information Center, який вважається прообразом Google та інших сучасних пошукових систем.
Саме там розвивалися перші «білі» і «жовті» сторінки, що допомагали навігації в інтернеті. Також група Елізабет вигадала схему адрес, за якими сформовані домени .com, .edu, .gov, .net та інші використовувані по сьогодні.
Марина В'язовська
Це — друга в світі жінка, що отримала медаль Філдса, нагороду за видатний внесок у розвиток математики, що вручається вченим молодшим сорока років. Оскільки Марина народилася в 1984, пік її кар’єри ще попереду.
Але зараз вона уже відома завдяки розв’язанню частини 18-ї проблеми Гільберта (пакування куль у 8-вимірному просторі). Ця задача була сформульована ще у шістнадцятому столітті, але довго лишалася нерозв’язаною. Такою вона і потрапила у список Гілберта з 23 нерозв’язаних задач, складений на початку 20 століття. Попереднє розв’язання, запропоноване для тривимірного простору, займало 300 сторінок, тоді як розв’язання Марії для восьмивимірного обмежувалося 23 сторінками.
Читайте також: Історія розвитку цифрових носіїв інформації — від перфокарти до хмарних сховищ
До речі, з сучасними жінками в IT маємо цікаву картину: найбільше видимі і відомі не науковиці та винахідниці, а очільниці компаній, маркетологи та співзасновниці. Проте у цього є цілком проста причина: втілення розробок у життя відбувається набагато повільніше, ніж хотілося б. Геді Ламар за життя лишалася відомою як актриса, а Wi-Fi з’явився не так давно. Тож між її ідеєю, що мала військове призначення, і цивільним втіленням, без якого не може уявити свого життя більшість людства — ледь не пів століття.
Хто ж у нас є іще?
Магалі Васьєр
Ця француженка стала першою жінкою, яка очолила технічний відділ у Європейському космічному агентстві. У 2013 році вона зайняла цю посаду у Європейському центрі застосування космічної техніки та телекомунікацій. Робота цього центру присвячена супутниковим технологіям. У 2018 році Магалі потрапила у світовий список Forbes з найвідоміших жінок, зайнятих у сфері технологій.
У 2023 Магалі залишила посаду після 10 років безперервної роботи. Вона сама каже, що її найголовніше досягнення — розширення поля застосування супутникових технологій.
Софія Лисенко
Наймолодша у цьому списку, 17-річною Софія, уродженка України, що живе в США, перемогла у конкурсі Google Science Fair для дослідників 13-18 років.
Вона представила молекулу-робота, що може доставляти ліки до пошкоджених клітин мозку. Наприклад, йдеться про хвороби Альцгеймера чи Паркінсона. Поки що це лише комп’ютерна модель.
Гвен Шотвелл
Коли йдеться про SpaceX, всі одразу думають про Ілона Маска, проте у цієї компанії є операційна директорка — Гвен Шотвелл. Вона має технічну освіту в царині прикладної математики та машинобудування. Вона починала з автомобільної галузі, але не бажала там залишатися: справжньою її мрією був космос.
Перш ніж посісти теперішню посаду, Гвен працювала в дослідницькому центрі «The Aerospace Corporation». Вона займалася термічним аналізом елементів конструкцій, робила грунтовні дослідження. Зараз Гвен входить в першу сотню найвпливовіших людей світу.
Цей список не повний, і якщо порахувати усіх жінок, що зробили значний внесок у розвиток технологій, вийде, що без них наше життя було б геть не таким, як ми звикли — позбавленим сталого зв’язку, комп’ютерних технологій та комфорту.
Сподобалася стаття? Розкажіть про неї друзям: 
