Усьому світові відомо ім’я Вікіпедії, статті якої використовують для самоосвіти, написання текстів і просто читають заради цікавості. Ми знаємо, що їй не можна довіряти на 100%, ажде матеріали в гігантському онлайн-словнику створюються любителями і не мають централізованого професійного редагування. Але все ж вона продовжує бути найбільшим і найпопулярнішим енциклопедичним сховищем знань, аналогів якому не існує.
Звісно, у Вікіпедії є і стаття про саму Вікіпедію. Але в ній міститься далеко не вся інформація про цей унікальний проект. Давайте ж зазирнемо під обкладинку словника, щоб дізнатися про технічну і фінансові складові, штат працівників, статистику та інші цікаві факти про Вікіпедію.
Історія створення онлайн-енциклопедії
Вікіпедію заснував Джиммі Вейлс — американський інтернет-підприємець. У 2000 році він створив Нупедію як глобальний енциклопедичний словник, який наповнювався та редагувався на професійному рівні. Процес відбувався дуже повільно, тому у 2001 році з’явився додатковий проект Вікіпедія, спочатку покликаний бути підготовчою платформою — користувачі мали заливати в неї цікаві статті, а потім редактори їх перевіряли і додавали в Нупедію. Але новий словник дуже швидко почав жити своїм життям і перетворився на основний проект.
Перша частина «Вікі» позначає концепцію програмного забезпечення, движка,сайту, де користувачі можуть самостійно редагувати вміст.
Домен wikipedia.org був створений 13 січня 2001 року. Через півроку, 27 липня, головна сторінка проекту виглядала ось так.
Статистика Вікіпедії на 2022 рік згідно з опублікованими даними:
-
318 активних мовних версій; загалом — 329, але для частини мов створена тільки головна сторінка або опублікована тільки одна стаття, тому вони переміщені у так званий «інкубатор»;
-
59 634 765 статей (але частина з них — це тільки шаблони, які не містять матеріали і чекають на свого редактора);
-
понад 100 мільйонів зареєстрованих користувачів;
-
3 771 адміністратор;
-
більше 14 мільярдів відвідувань за три літні місяці 2022 року (червень-серпень), в середньому 4,8 мільярдів за місяць (за даними Similar Web).
Як організована Вікіпедія
Основна концепція залишається незмінною — будь-хто може створити статтю у Вікіпедії чи відредагувати існуючу. Причому редагувати можуть і не зареєстровані читачі.
У спільноті є певна структура учасників, які мають доступ до різних функцій. Статуси визначаються за допомогою так званих флагів, частина з яких присвоюється автоматично, а частина отримується після подачі та схваленні відповідної заявки.
У Вікіпедії існує більше 20 ролей, серед яких найширший технічний інструментарій та права доступні адміністраторам і бюрократам, які ухвалюються спільнотою редакторів. Але разом із можливостями ті мають і більше обов’язків та відповідальності. Ролі також називають «рівнем доступа користувачів», підкреслюючи, що йдеться не про якусь соціальну ієрархію, де є керівники та підлеглі, а тільки про доступ до більш глибокого використання функціоналу для найвідповідальніших учасників.
Вікімедіа — всі знання у відкритому доступі
У 2003 році в той же Джиммі Вейлс заснував фонд Вікімедія, неприбуткову організацію для підтримки проектів Вікі. Вони всі підпорядковані місії давати людям безкоштовний доступ до знань і працюють за рахунок волонтерських зусиль. Сам фонд існує за рахунок пожертв від благодійників та меценатів, а кошти йдуть здебільшого на технічне забезпечення, утримання невеликого штату (близько 500 людей) та кампаній з популяризації проектів.
Ви, мабуть, вже знаєте про Вікіпедію, Вікісловник або Вікіцитатник, бо їх згадують найчастіше. Але у Вікі є цілий ряд корисних проектів, завдяки яким можна отримувати нову інформацію.
-
Вікіджерела — це ціла бібліотека книг і статей, доступних у повному обсязі. Їх можна читати онлайн або скачувати у PDF.
-
Вікісховище — бібліотека медіаматеріалів (відео, зображень, аудіо). Доступна тільки англійською.
-
Віківиди — опис різновидів всіх живих організмів, зараз доступний для нас тільки англійською мовою.
-
Вікімандри — путівник зі статтями про різні міста та регіони України.
-
Wikitravel — аналогічний путівник, але вже про всьому світу. На жаль, серед мовних версій немає української, найдоступніша для розуміння — російська. Є також англійською, німецькою, іспанською та іншими мовами.
-
Вікіпідручник — розділ із навчальними матеріалами з найрізноманітніших предметів.
-
Віківерситет — навчальна платформа з різними факультетами, де можна знаходити інформацію з університетських дисциплін. Український напрямок перебуває в стадії бета, в розділах ще немає матеріалів.
-
Вікіновини — портал новин, але в українському секторі публікації поки що значно відстають від ритму справжнього новинника і потребують своїх ентузіастів.
Ці всі проекти надзвичайно цікаві, тож варто чекати на їхню повноцінну реалізацію в українському інтернет-просторі.
Читайте також: «Як прибрати російські сайти з пошуку Google».
Скільки серверів у Вікіпедії — технічна база проекту
Згідно з доповіддю про інфраструктуру фонду Вікімедіа, оприлюдненою у 2019 році, організація використовує близько 1300 виділених серверів, на яких встановлена ОС Linux. Всі ці потужності розподілені між проектами фонду, серед яких Вікіпедія займає перше місце за популярністю та відвідуваністю.
Також у Вікімедіа є DNS для розподілу запитів між 5-ма центрами обробки даних, три з яких знаходяться в США, один в Європі (Нідерланди) та один в Азії (Сінгапур).
Вікіпедія працює на MediaWiki — це безкоштовне програмне забезпечення з відкритим кодом, яке фонд вільно надає користувачам. Тобто зараз на движку Вікіпедії працює також багато інших сайтів.
А ось тут можна подивитися на сервери Вікімедіа (щоправда, тільки за 2012-2015 роки, пізніших фото організація поки що не надала).
Штучний інтелект
Оскільки будь-хто може писати та редагувати у Вікіпедії, складно відслідкувати діяльність, яку в спільноті називають вандалізмом — це спотворення інформації на існуючих сторінках або додавання статей із завідомо недостовірними фактами. Але офіційно такі дії називаються не вандалізмом, а «шкодою», адже вони можуть бути здійснені ненавмисне.
Для того, щоб краще контролювати якість контенту, Вікімедіа у 2015 році створила інструмент для пошуку потенційно шкідливих правок — ORES. По факту це штучний інтелект з функцією самонавчання, але він не має повноважень редагувати статті, а тільки показує редакторам підозрілі ділянки тексту.
Читайте також: «Фейки та дезінформація: вчимося розпізнавати неправдиві дані в мережі».
Скільки заробляє Вікіпедія
Вікіпедія не продає банерну рекламу, втрачаючи на цьому мільярди, але продовжує слідувати концепції некомерційного освітнього проекту. Онлайн-енциклопедія стартувала майже одночасно з Google, вони розвивалися паралельно та постійно взаємодіють між собою. Але пошукова система стала гігантом прибутків, а Вікіпедія так і залишилася волонтерським проектом, хоча мала всі можливості принести шалені гроші своєму засновнику.
Наприклад, у 2020 році бюджет фонду Вікімедіа становив трохи більше 127 мільйонів доларів, у той час як прибуток Google за цей же рік — 183 мільярди.
Коли Джиммі Вейлса спитали, для чого він створив Вікіпедію, він відповів: «Ні для чого. Заради забавки».
Читайте також: «Як вік сайту впливає на просування в Google»
Українська Вікіпедія
Українська версія Вікіпедії з’явилася у 2004 році. Ентузіасти українського розділу енциклопедії займаються створенням та редагуванням статей на волонтерських засадах і не отримують гроші за свою роботу (як і в інших країнах). Тільки 6 чоловік працює у «Вікімедіа Україна» у штаті, займаючись технічними питаннями та популяризацією проектів. Активних авторів у країні — близько 300, серед яких фахові науковці, журналісти, митці, мистецтвознавці, історики.
Станом на вересень 2022 року в ній працює 49 адміністраторів та існує більше 150 тисяч зареєстрованих дописувачів. Зараз в українському розділі енциклопедії понад мільйон статей і вона посідає 16 місце серед інших країн за кількістю опублікованих матеріалів.